Статистика |
| |
Початок » Громада та Влада
О шостій двадцять ранку 19 серпня 1991 року мені зателефонував мій друг і колега Владислав Савенок. У голосі була тривога. «Увімкни радіо. В країні переворот. Горбачов, як сказали, хворий. Невідомо, чи взагалі живий. Поговоримо на роботі» . Ми тоді працювали в газеті «Чернігівські Відомості», і вона, як на той час, вважалася газетою відносно «вільнодумною», демократичного спрямування. Перша реакція Я відразу зателефонувала редактору опозиційної газети «Громада» Віталію Москаленку. Він сприйняв це, як невдалий вранішній жарт, і невдоволено буркнув щось на зразок: «Знайшла привід розбудити». Я тоді сказала: «Дивись, щоб тебе у ліжку не заарештували». Схоже, що це подіяло, бо через кілька хвилин він уже сам пер
...
Далі »
Декларація утверджувала сучасну назву держави - Україна, запроваджувала поняття "національна держава", наголошувала на приналежності до українського народу громадян усіх національностей, гарантувала громадянам рівність перед законом, права та свободи, передбачені як Конституцією УРСР, так і нормами міжнародного права. Також гарантувалися територіальне верховенство та недоторканність кордонів, економічна самостійність і захист усіх форм власності, національно-культурне відродження українського народу. Україна заявила про право на власні збройні сили, внутрішні війська й органи держбезпеки, безпосередні та рівноправні відносини з
...
Далі »
З0 років тому, 26 травня 1991 року в Носівці відбулися кульмінаційні події «носівської революції» - санкціонований мітинг на центральній площі. За даними органів внутрішніх справ у ньому взяли участь 3000 громадян. За даними інших джерел – вдвічі більше. Такого велелюддя Носівка не бачила ніколи.
Вимоги носівчан приїхали підтримати рухівці з Києва, Чернігова, Ніжина та Прилук. Фактично тоді в Носівці постав після "Ковбасної революції" січня -лютого 1990 року другий Майдан безпосередньо на передодні відновлення незалежності України. До Носівки була прикута увага українських і світових ЗМІ.
В «Енциклопедії Носівщини» нараз
...
Далі »
Чернігівські рухівці про музей та «ковбасну революцію» Минулої неділі відбулося засідання Проводу обласної організації НРУ на якому обговорювалося питання створення музею у рухівському приміщенні в Чернігові на вулиці Івана Мазепи, 4. За сприяння представників Українського інституту національної пам’яті розроблено його концепцію. Серед експонатів музею: документи, фотографії, книги, відеоматеріали та особисті речі рухівців. Планується на початку наступного року організувати кілька виставок, які стануть основою для створення постійної експозиції «Боротьба Чернігівського Руху за незалежність України та її захист (1989-2014)».
До речі, одн
...
Далі »
28 листопада День пам’яті жертв Голодомору в Україні.
На жаль, досі не всі українці знають, а ще менше побували в Національному меморіалі жертв Голодомору, розташованому на схилах Дніпра у Києві між «вічним вогнем» невідомому солдату у Другій світовій війні і Печерською Лаврою.
Багатьом громадянам України мабуть більше подобаються блюзнірство над пам’яттю мільйонів невинно убієнних голодом і над тими, хто цю пам’ять відродив на різних «інтерах» від клоунів на зразок «95 кварталу» або нащадків організаторів і виконавців геноциду українського народу з депутатським мандатом у
...
Далі »
30 років тому, 17 жовтня 1990 року, у розпал студентської "Революції на граниті", Чернігівська міська рада народних депутатів під тиском демократичної депутатської групи "Чернігів" й рухівців здіснила після знаменитої "Ковбасної революції" наступний, справді революційний крок - усунула з посади голови ради народного депутата, директора в/о "Химволокно" Анатолія Лисенка та обрала на посаду голови ради генерального директора в/о пивобезалкогольної промиловості (пивзавод "Десна") Валентина Мельничука.
При цьому на нього всупереч чинного законодавства було також в перше в УССР після кількаденного протистояння було покладено обов'язки голови міського виконавчого комітету.
Отже, відбулося народження бунтівною Чернігівською міською радою в пику обкому компартії
...
Далі »
Чернігівська "Ковбасна революцію" у січні 1990 року вважається початком національно-демократичної революції на Чернігівщині, в той час як її завершенням, мабуть, слід вважати формування у березні-травні 1992 року нової обласної державної адміністрації на чолі з Валентином Мельничуком.
Отже, тільки більш як два роки відділяють стихійний протест чернігівців і прихід до влади в області, як тоді здавалося, керівників нової генерації.
Як це відбулося? Хто і як намагався реалізувати вимоги "Ковбасної революції" безпосередньо в органах влади на Чернігівщині?
Безумовне, чільне місце в цьому посідає демократична депутатсь
...
Далі »
30 років тому, 4 березня 1990 року, одночасно з виборами до Верховної ради УРСР, відбулися перші за часів тоталітарного комуністичного режиму демократичні вибори до місцевих рад за принципово іншим законом. Так порівняно з попереднім ХХ-м скликанням у Чернігівській міській раді народних депутатів, кількість депутатів було скорочено з 350 до 150, а термін обрання продовжено з 2-3 до 5 років. Кандидатів висували не тільки трудові колективи підприємств і установ, а навіть їх підрозділи чисельністю не менше 20 працівників та громадські організації за місцем їх реєстрації. Крім того, громадяни мали право бути обрані депутата
...
Далі »
Національними кольорами України є синій і жовтий. Саме вони зображені на одному із державних символів нашої країни — Державному Прапорі. Про його історію говорили 22 серпня 2017 року в Чернігові учасники «круглого столу» «Державні кольори України». Організували захід громадська організація «Центр "Апельсин”, обласний історичний музей імені В.В. Тарновського за сприяння облдержадміністації, Чернігівської міської ради та Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко зазначив, що саме така кольорова тематика була присутня ще за ча
...
Далі »
17 липня 2017 року в обласній державній адміністрації представники органів влади, політичних партій, громадських організацій, науковці зібралися за "круглим столом"на тему: "Декларація про державний суверенітет України: сучасний вимір"щоб обговорити історичне значення прийняття Декларації та її вплив на подальший хід боротьби за незалежність України.
— Наразі ми маємо можливість поговорити про історію, політику, громадянську позицію з тими, хто був не просто свідком, а й активним учасником подій кінця 80-х — початку 90-х років, з тими людьми, які виборювали у ті роки незалежну Українську державу, — зауважила заступник голови – ке
...
Далі »
|
|
| |