П'ятница, 29/Березня/2024, 09:13
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна сторінка | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Розділи новин
Заяви та звернення [257]
Анонси. Події [321]
Європейська інтеграція [156]
Громада та Влада [259]
Погляд [717]
Соціум [86]
Культура та Мистецтво [30]
Аналітика [42]
Освіта та навчання [9]
Церква та суспільство [30]
Законодавство [5]
Молодь [3]
Наше місто [55]
Злочинність [50]
Різне [38]
Наше опитування
Чи подобається наш сайт?
Всього відповіло: 319
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук по новинах
Друзі сайту

Народний Рух України

Європейська Україна - портал чесних новин

"Чернігівський ФОРМАТ"

Статистика
Початок » 2008 » Листопад » 3 » Розкуркулення – спроба номер п’ять
Розкуркулення – спроба номер п’ять
16:42
Дивні люди українські політики. Поки було можна, вони старанно не помічали світової фінансової кризи й вмовляли електорат, буцім Україні вона нітрохи не загрожує – звісно ж, лише завдяки їхньому чудовому управлінню країною! Та коли ховатися у своїй затишній «хаті скраю» стало неможливо – вони майстерно перевернули ситуацію на власну користь: на Україну насувається криза, але наша любов до народу її переможе! Патякати про кризу на камери (і нічого більше не робити) стало політичною модою. Чи не кожен достойник вважає тепер за обов’язок народити свій антикризовий закон – гарно написаний, але цілком не життєздатний.

У пакеті антикризових заходів, покликаних не так врятувати Україну, як розчулити виборця ніжною турботою, уряд вкинув у пресу та у відставлений парламент стару пропозицію про запровадження податку на нерухомість. Демагогічне гасло «Багаті заплатять за бідних!», яке дозволило столичному мерові зірвати чималий політичний (та чи ж тільки?) капітал, отримало таким чином друге життя. Так ось де, виявляється, сховано кошти на подолання кризи – в кишенях мешканців багатих садиб! А нумо ж відберемо їх у глитаїв! У пасіонарних промовах прем’єр-міністра ясно вчувався тупіт безжальної будьонівської армії…
І вже ніхто не говорить про дії або бездіяльність уряду напередодні кризи – всі тицяють пальцями в мешканців котеджних містечок на Обухівській трасі та скромних чотириповерхових хатинок вздовж паркану столичного Ботанічного саду. Мети досягнуто, і PR-консультанти прем’єрки вдоволено слинять пальці, рахуючи свої гонорари… Тим більше, що проблема справді існує. Ось один з нардепів жаліється в пресі на муки власної совісті, коли йому доводиться платити річний податок на землю за своє обійстя в 30 соток під Києвом аж 5,3 гривні на рік! Другий – рекламує свій законопроект, який передбачає податок на розкіш для власника 300-метрової квартири лише у 900 гривень річно – це приблизна вартість романтичної вечері на двох в одному з печерських ресторанів… Ще хтось пропонує встановити безподаткову межу для села (а під цю категорію зараз любесенько підрихтовують не лише саманну бабину хатку, а й розкішний котедж за парканом від неї) на рівні 150 кв. метрів житла для родини з трьох осіб.
Між тим, вважається якось негарно в зацному товаристві згадувати, що «відібрати та поділити на всіх» швидко не вийде. По-перше, немає національного реєстру багатої нерухомості, бо ж її власники не шукають людської слави – вони лише стверджують у інтерв’ю, що мешкають «не в мазанках», та й по всьому.
По-друге, цілком незрозуміло, хто та як стягатиме цей податок і виховуватиме дук, які його сплачувати, звісно ж, не бажатимуть. Чи ходитимуть по маєтках сучасні продзагони? А чи не спустить багатий пан на такий загін своїх собак або озброєних «біороботів» у камуфляжі? Чи йому простіше буде відкупитися від нього?
Нарешті, дехто з експертів твердить, що вводити податок на розкіш нині, коли ринок нерухомості практично не дихає – це нонсенс.
Одне слово, запитань тут більше, ніж відповідей. Недарма в інших країнах підготовча робота від прийняття рішення до введення податку на нерухомість тривала по 2-3 роки!
Взагалі ж, чи реально сподіватися прийняття закону про введення податку на нерухомість хронічно паралізованим українським парламентом? Може статися, що поки прийматимуть такий закон, то й криза мине. Та й ніхто з наших достойників не мешкає в комуналці, тож такий податок стосуватиметься кожного з них. А люди вони всі ощадливі, незважаючи на чималі статки, й навряд чи схочуть віддавати державі навіть 900 гривень на рік. Тож податку на українську розкіш можна сміливо пророкувати складну долю…

"Народне Слово"
Автор: Сергій Пономарьов
Категорія: Погляд | Переглядів: 1252 | Додав: Майшев | Рейтинг: 0.0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Інформація


Форум патріота
"Чернігівський ФОРМАТ"
© НРУ 2007-2024