24 січня 1919 р. оргбюро ЦК РКП(б) ухвалило директиву про розкозачування.
Й.Сталін на VII з’їзді РКП(б) у 1919 р. назвав козацтво «одвічним знаряддям російського імперіалізму».
Л.Троцький, пояснюючи рядовим комуністам тактику більшовиків, писав:
«Козаки — єдина частина російської нації, здатна до самоорганізації. З цієї причини вони повинні бути знищені поголовно. Це свого роду зоологічне середовище, не більше того. Очисне полум’я має пройти по всьому Дону й на всіх нагнати страх і майже релігійний жах. Нехай останні їх рештки, наче євангельські свині, будуть скинуті в Чорне море».
Донбюро РКП(б) (Ростов-на-Дону) 8 квітня 1919 р. ухвалило резолюцію, в якій, зокрема, зазначалося:
«Все це ставить нагальним завданням питання повного, швидкого, рішучого знищення козацтва як особливої економічної групи, руйнування його господарських підвалин, ... Далі »