Цей день належить Тарасу Шевченку і Україні. Але він знову приходить з сиренами повітряної тривоги у Чернігові, з новими повідомленнями про звірства російського дикуна з ракетами. Традиційно цього дня мені доводилося виступати біля пам'ятника Кобзарю на Валу. І я завжди намагався говорити не про того затуленого російською та радянською палітуркою, а про Тараса справжнього. І завжди це не подобалося багатьом власть придержащим, бо я його словами говорив про Росію і в нас перебуваючих її агентів впливу.

Агентами були і є, скажімо, олігархи, бо вони не просто крали загальне добро, але готували грунт для агресора. І не тільки тим, що викликали своєю неспр ... Далі »