Початок » 2015 » Листопад » 23 » Декомунізація триває: повноваження перейшли до міських, селищних і сільських голів та парламенту
Декомунізація триває: повноваження перейшли до міських, селищних і сільських голів та парламенту
22:44
Завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв. Після 21 листопада 2015-го рішення про нові назви вулиць українських міст та сіл прийматимуть міські, селищні та сільські голови за участі громади. Рішення про нові назви населених пунктів упродовж трьох місяців ухвалить парламент.
Перший етап масштабного процесу декомунізації, який тривав півроку з 21 травня до 21 листопада 2015 року дозволяє відкоригувати подальші зусилля та стратегію. Закон передбачає наступні етапи – вони триватимуть ще півроку.
Політична незрілість деяких політиків і чиновників призвела до того, що 6 місяців першого етапу реалізації декомунізаційних законів подекуди пішли не на їх втілення, а на дискутування про потребу виконання закону.
Після місцевих виборів 25 жовтня виконання декомунізаційного закону значно активізувалося, особливо в останні три тижні – у листопаді.
Наприклад, у Іллічівську на Одещині спершу велася потужна кампанія за нібито можливу відмову від перейменування. Натомість уже 12 листопада відбулися громадські слухання, а 20-го міськрада ухвалила перейменувати місто на Чорноморськ і надіслала відповідне рішення до парламенту. І це не поодинокий випадок.
Загалом перейменуванню підлягають 32 міста, з них лише у 18 була змога провести громадські обговорення – решта на окупованих територіях. Правом обрати нову назву тою чи іншою мірою скористалися 13 міст, щодо 4 з них подання ще минулого тижня отримав парламент. Загалом до Верховної Ради України минулого тижня надійшли 25 подань, втім це не остаточна цифра – час надіслати подання ще є.
Згідно з законом, Верховна Рада України протягом трьох місяців ухвалить рішення про нові назви міст, селищ і сіл, на підставі їх подань або рекомендацій Інституту національної пам’яті. Щоб сформувати рекомендації, УІНП створює експертну комісію і закликає місцеві громади, які не встигли до 21 листопада, ще протягом місяця подавати пропозиції нових назв до Інституту. Думка громади буде максимально врахована, запевняють експерти.
Попереду ще півроку, щоби декомунізаційні закони реалізувати повною мірою
Під час першого етапу вулиці, названі на честь найбільш одіозних комуністичних діячів, загалом перейменовано. На честь менш відомих, натомість, багато де позалишалися – тут необхідне проведення додаткової роз’яснювальної роботи. Адже не завжди мешканцям донесли інформацію про те, ким насправді були діячі, на честь яких названо вулиці, де вони живуть. Тепер слово за міськими, селищними і сільськими головами.
Наприклад, Київ і Харків перейменували половину вулиць із необхідних, у Києві громадське обговорення решти практично завершено, у Харкові – триває. Інститут національної пам’яті закликає громадськість активно користуватися правом вибору.
Також декомунізаційне законодавство створило цивілізований механізм демонтажу пам’ятників, пам’ятних дошок тощо, якими пропагував себе комуністичний режим, й убезпечило цей процес від стихійності. У наступні півроку рішення про демонтаж ухвалюватиме мер або сільський голова на підставі консультацій з експертною радою митців – а саме, що з демонтованого, яке містить символіку комуністичного чи нацистського тоталітарного режимів, становить мистецьку вартість і де його зберігати.
Декомунізація торкнулася й армії: 18 листопада 2015 р. Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким із почесних найменувань українських військових частин вилучать елементи, успадковані від Радянської армії.
Декомунізація є одним із прикладів, коли зміни готувалися за широкої участі громадськості. Так, з літа 2014 року створено групу «Політика національної пам’яті» в рамках Ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», яка об’єднала понад 20 істориків та експертів з громадських організацій, наукових установ та інститутів та представників державних органів влади. В рамках діяльності РПР, питання національної пам’яті були включені в «Дорожню карту реформ». Після Революції гідності питання національної пам’яті стали розглядатися як цілеспрямована державна політика, яка є публічною, виконується згідно спеціальних законів та базується на громадській участі. Декомунізація, необхідна задля упередження спроб використати тоталітарні практики проти нашого суспільства.
