Початок » 2016 » Березень » 1 » У Корюківці вшанували жертв найбільшої трагедії мирного населення під час Другої світової війни в Європі
У Корюківці вшанували жертв найбільшої трагедії мирного населення під час Другої світової війни в Європі
18:40
У 1943 році тут нацистами було спалено майже 7 тисяч жителів. Це більше, ніж у Хатині та Лідице. У радянські часи це винищення замовчувалося з кількох причин. І через участь у спаленні угорців, яких не хотіло образити комуністичне керівництво, і через ганебну роль радянських партизанів -- спровокувавши спалення села, вони три дні спостерігали з лісу за винищенням земляків.
"1 березня 1943 року в Корюківку, яка тоді була фактично селом, прибув нацистський каральний загін, -- розповідає представник Українського інституту національної пам'яті Сергій Бутко. -- Населений пункт оточили, а мешканців зганяли у великі будинки й розстрілювали. Опісля містечко і насамперед ті будинки, де відбувались розстріли, підпалили. Акція тривала і наступного дня, а 9 березня карателі повернулися, щоб допалити Корюківку і добити вцілілих".
Карателів було не більше 500, а партизанів, що засіли в сусідньому лісі, -- від 3,5 до 5 тисяч. Командував ними Микола Попудренко. Наказу захищати мирних людей він не дав. Попри те, вулиці його імені є в багатьох населених пунктах, бо через місцеву "славу" не потрапив під всеукраїнський процес декомунізації.
Кілька років обласна влада, науковці та небайдужі громадяни добивалися вшанування корюківської трагедії на всеукраїнському рівні. Для цього мав бути споруджений меморіал усім спаленим селам України. Першої мети вдалося досягнути, а будівництво меморіалу завмерло на початковій стадії.
На брифінгу в Чернігівській облдержадміністрації перший заступник голови Леонід Сахневич нагадав, що вартість зведення запроектованого у 2012-му Меморіального комплексу становила б понад 40 мільйонів гривень. Але протягом останніх років кошти на цей меморіал у державному бюджеті не передбачалися.
"Для того щоб впоратися силами Чернігівської області, ми вирішили зробити скромніший проект музею. Щоб все-таки його створити", -- наголосив Леонід Сахневич.
Планується на міському кладовищі встановити хрест-дзвін, а біля історичного музею побудувати спеціальний павільйон з висвітленням корюківської трагедії. Місце ж перепоховання останків 200 жителів Корюківки в урочищі Гай, де раніше планувався меморіал, лишити місцем поминання. Саме такий проект представив художник Борис Дєдов. Його ще обговорюватимуть у Корюківці, але хоч якийсь вихід знайдено... Голос України портал
