Понеділок, 17/Червня/2019, 02:36
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна сторінка | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Розділи новин
Заяви та звернення [248]
Анонси. Події [264]
Європейська інтеграція [153]
Громада та Влада [247]
Погляд [518]
Соціум [86]
Культура та Мистецтво [30]
Аналітика [42]
Освіта та навчання [9]
Церква та суспільство [30]
Законодавство [5]
Молодь [3]
Наше місто [55]
Злочинність [49]
Різне [38]
Наше опитування
Чи подобається наш сайт?
Всього відповіло: 313
Форма входу
Пошук по новинах
Друзі сайту

Народний Рух України

Народне Слово

Європейська Україна - портал чесних новин

Департамент культури і туризму Чернігівської ОДА

"Чернігівський ФОРМАТ"


Статистика
Початок » 2016 » Квітень » 5 » Відлетів у вирій Леопольд Ященко
Відлетів у вирій Леопольд Ященко
10:12
Побачив я його в київському метро у часи свого студенства і це було несподівано. Невисокий, сухенький дідок, сивий, як лунь, спокійно грав собі на сопілці. Люди спершу ніяковіли - в глухі радянські часи не звикли до такої свобідної поведінки та ще й мелодії ж були виразно українські. (А й справді - не грати ж було на сопілці "Во полє бєрйозка стояла"?)

Так він пропагував українську культуру, ставши одним із її захисників. Здавалося, він буде вічно -- потім я його не раз бачив, як керований ним хор "Гомін" відкривав то з'їзд Руху, то інше патріотичне зібрання.

І ось сумна новина від цього ж таки хору: " З глибоким сумом сповіщаємо, що сьогодні, 2 квітня 2016 року, на 88-му році життя перестало битися серце великої Людини – Леопольда Івановича ЯЩЕНКА – організатора, натхненника і незмінного керівника “Гомону”.
Вічна пам'ять... Про пана Леопольда ще напишуть не одну книгу. І на підході впорядковані ним нові збірники музичних праць, які неодмінно побачать світ. Але “Гомін” сьогодні осиротів…

Вічна пам’ять Людині, Учителю, Батькові!" br /> Леопольд Ященко зробив неоціненну для українськоїх культури річ - у той час, коли українська пісня була зведена до концертного блазнювання (як правило, вибиралися або совєтсько- зубодробильні пісні щось про радянську Україну, або "А мій милий вареничків хоче"), він виводив її вперто на площі, вулиці і майдани столиці. Він змушував до української пісні ставитись серйозно і стоїчно, залишаючи блазнів з гонорарами, але рятуючи пісню від багна блазнювання.

Думаю, він міг помирати спокійно - і зробив більше, ніж могла звичайна людина, і після нього українська пісня розлунюється широко.

Хай Господь наслухає його сопілку тепер у райських садах!

Василь ЧЕПУРНИЙ
Категорія: Заяви та звернення | Переглядів: 334 | Додав: Соломаха | Рейтинг: 0.0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Інформація


Форум патріота
"Чернігівський ФОРМАТ"
© НРУ 2007-2019