Це прислів’я згадують у Сосниці та Загребеллі недарма. Село облетіла тяжка новина: влада хоче закрити школу! Точніше – школу-сад. Мова йде про Загребелля під Сосницею. Для чого? Щоб відкрити будинок сімейного типу, як цього вимагає Президент. Але ж хіба Президент вимагає відкривати такі будинки за рахунок закриття шкіл? Розповідає голова районної організації Української народної партії Віталій Світличний:
У школі-саду навчаються та постійно перебувають 56 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, що, погодьтеся, немало, як на наш час. Причиною закриття школи називається холоднеча у приміщенні школи, що є порушенням санітарних норм. Але ж чому холодно? Бо голова сільради Юрій Мучта, про якого ми вже писали у „Сіверщині”, так зумів розпорядитися коштами для газифікації , що ні газу, ні грошей. А торф на Конятинській торфодільниці влада також не закупила і, я думаю, з єдиної причини – начальником торфодільниці є член Української народної партії, який відмовився переходити до Народного союзу „Наша Україна”. Тож замість відповісти за таку безгосподарність і політичний авантюризм, влада надумалася закрити школу. Діти ж мають ходити до Сосниці, а це в середньому 7-8 кілометрів для маленьких дітей. Кажуть, що їх буде забирати автобус, але це теж лукавство: старші діти, які вже давно навчаються у Сосниці, півдороги проходять пішки, бо село дуже розтягнуте і автобус не може збирати їх по всьому Загребеллю. А як малі діти будуть тупати по снігу та болоту?!
Тому наш партійний осередок, очолюваний Людмилою Сенченко, провів збори батьків, вчителів та вихователів, депутатів сільської ради, де загребельці висловилися проти закриття школи. Проблему ж із паливом влада має вирішити негайно.
Я зателефонував до начальника Конятинської торфодільниці Миколи Чуся і він підтвердив, що дійсно цього сезону торфу у них закуплено набагато менше, тільки в Конятин, Спаське, Змітнів, а, скажімо, Бутівська, Великоустенська сільради торф не брали. Говорить Микола Чусь: -- Пояснювали це тим, що брикет за торф кращий. При цьому не казали, що брикет коштує 150 гривень за тону, а торф – 60. Плюс різниця в доставці. До того ж, наш торф не гірший за брикет, просто голови сільрад заявили про брикет на нараді і чекали коли їм виділять гроші. Дійсно, гроші ж не їх власні – чого економити! Тож у Загребелля закуплено поганий донецький вугільний пил. Аби тільки не своє! Тепер страдають діти і батьки. А влада лукаво пояснює про необхідність відкриття будинку сімейного типу, щоб знеславити хорошу президентську ідею. По селу пішли ходоки – члени Української народної партії планують обійти всі двори із запитанням: чи згодні ви із закриттям сільської школи? Там би ще одне запитання додати:” Що ви думаєте про свою місцеву владу?” Ну, матюків би не треба записувати, а замість них подати владі чорні листки недовіри...
Та що там говорити про довіру, якщо проти нинішнього голови Загребельської сільради балотується його попередня дружина?!. Я хотів написати – „перша”, то мене поправили –ні, мовляв, пиши „попередня”. Куди там Нечую-Левицькому до кайдашевих пристрастей у Загребеллі!
PS. Старшокласників у Загребеллі – більше 50. Порахуйте їх разом із молодшими школярами і скажіть – якому це „вумнику” хватило тями і влади, щоб відправляти дітей за 7-9 кілометрів до чужої школи?! І ми після цього говоримо всерйоз про турботу щодо збереження села?!
Категорія: Правозахист | Додав: Майшев (25/Травня/2007) | Автор: Василь ЧЕПУРНИЙ
