З Україною в серці,
не вагаючись, князь
Вів хоробрі полки
на ворожих чужинців,
Щоб Вкраїна моя
відбулась і збулась,
Щоб не згинули ми
у світах поодинці.

З Україною в серці
брав бандуру козак
І співав про степи,
що рідніших немає,
А у пісні козацькій
дивна сила й краса –
Із далеких часів
аж донині лунає.

З Україною в серці
йшов на Північ поет,
І слова на снігу
наче кров червоніли.
Не спинити, не вбити
волі вольної злет –
Тож ті думи-птахи
і крізь грати летіли.

З Україною в серці
на Майдані стою,
І вирує навкруг
наша осінь гаряча.
Від недолі собою
її затулю, --
Україну мою
я ніколи не втрачу.

З Україною в серці
у майбутнє дивлюсь,
Хай зникають в пітьмі
всі плачі і незгоди.
За свою Україну
щиро богу молюсь,
Будь щасливим довіку,
український народе!

Листопад 2005р.
м. Чернігів