Я був учасником тих подій. Хочу нагадати, що їх спровокувало, як раз напередодні святкування 1300-річчя заснування міста Чернігова, рішення президії Чернігівської обласної ради від 12 вересня 1990 року про заборону в’їзду на територію області представникам так званих «політизованих угрупувань», у першу чергу з західних областей України. Тому 22 вересня 1990 року відбулися криваві (в буквальному розумінні цього слова) сутички на київській трасі у с. Кіпті, біля торгового центру «Дружба» (сучасний «ЦУМ») у Чернігові та блокування більш ніж на годину руху на трасі Ленінград-Одеса. У Кіптях добре навчені молодики (мабуть з КГБ і міліції) та переодягнені у фуфайки комуністичні партійні й комсомольські працівники напали на учасників хору «Гомін», які їхали до Чернігова щоб дати концерти на честь Дня міста. Вони, маскуючись під місцевих «колгоспників», зображали нібито незадоволення частими наїздами «емісарів-західників».

У той же день сотні чернігівців на чолі з рухівцями перекрили рух транспорту біля обкому партії (будинок сучасної обласної ради) і ТЦ «Дружба». Влада кинула для їх розгону «ОМОН» (так раніше називався міліційний спецназ) та переодягнених співробітників міліції. Було побито багатьох протестувальників.

Ось який висновок тоді зробили члени демократичної депутатської групи «Чернігів» у Чернігівській міській раді, що розслідували ці події, І.М. Биченок, С.В. Соломаха, В.Л. Дворянков, В.І. Бабич: «… це наслідок постанови президії обласної Ради народних депутатів, яка дає змогу працівникам апарату самим визначати, які об’єднання вважаються політизованими, а які ні. Зупинивши і затримавши хор «Гомін» і членів Товариства Лева зі Львову, визнавши їх на свій розсуд політизованими об’єднаннями, виконавці постанови своїми діями різко політизували велику кількість людей в Чернігові. Варто сказати, що уже наступного дня на вулиці міста вийшло з мітингу уже близько 3-х тисяч людей...
Виконком міської і обласних рад, а також президія обласної Ради, та голова міської Лисенко не пішли на діалог з маніфестантами…»

Під тиском опозиції було порушити кримінальну справу Сьогодні про події у Кіптях колишнього Козелецького району Чернігівської області влада намагається не згадувати, бо є фактично ідейними нащадками тієї влади. А минуло 35 років з цієї яскравої сторінки боротьби за незалежність України початку 90-х років минулого століття на Чернігівщині.по факту причинения телесных повреждений ряду граждан, в т. ч. и народному депутату УССР т. Гудыме А.В.»

Такі ганебні дії керівництва обласної і міської влади проти людей викликали обурення не тільки багатьох чернігівців, але й депутатів демократичної депутатської групи «Чернігів». Під їх тиском члену бюро обкому КПУ, народному депутату, директору ВО «Хімволокно» Анатолію Лисенку довелося піти у відставку з посади голови Чернігівської міської ради.

28 вересня 1990 року після протистояння під Кіптями і у Чернігові, коли комуністична влада спробувала зупинити делегацію з Заходу України і хор «Гомін», що спричинило силове протистояння в Кіптях через блокування приїзду хору «Гомін» до Чернігова та розгін ОМОНом протестувальників на перехресті вулиць Леніна (з 07.06.2001 р. — проспект Миру) і Щорса (з 12.02.2016 р. — вул. Івана Мазепи) в Чернігові, відбулася третя сесія 21-го скликання Чернігівського обласного совєта народних депутатів, яка абсолютною більшістю голосів затвердила ганебне рішення президії обласного совєта від 10 вересня 1990 року № 27 «Про недопустимість дій політизованих організацій і угрупувань, в т. ч. з інших регіонів країни, по дестабілізації внутрішньополітичної обстановки та правопорядку в області. Не зважаючи на протести окремих депутатів, сесія закликала правоохоронні органи «рішуче зупиняти проведення несанкціонованих масових заходів, а також спроби втручання в політичне життя області з метою її дестабілізації, організаторів і винних в цьому притягувати до відповідальності у відповідності з чинним законодавством». Вона також прийняла звернення до Верховної ради УРСР з проханням «надати право місцевим Радам приймати обов’язкові для усіх рішення щодо зміцнення правопорядку і законності на місцях з урахування ситуації, що склалася».

Всього 16 депутатів обласного совєта народних депутатів проголосували проти цього рішення, вважаючи його антиконституційним, а 11 депутатів в кінці сесії, протестуючи, крім того, ще й проти прийняття рішення про збереження в якості засновників обласних, міських і районних газет відповідних комітетів КПУ та невиконання рішення про повну трансляцію запису обласної сесії по обласному радіо, оголосили про створення депутатської групи «Чернігівщина».
До неї ввійшли члени демократичної депутатської групи «Чернігів» А. Т. Бабкін, Ж. І. Лозанюк, О. І. Машир, А. А. Карнабєд.

Вважаю, що події вересня 1990 року у Кіптях і Чернігові засвідчили не тільки твердолобість чернігівської партноменклатури, але і її безсилля. Вони вдруге після знаменитого Різдвяного здвигу або «ковбасної революції» ганебно прославили свої «подвиги» у боротьбі з власним народом на весь Совєтський Союз.

З архіву Чернігівської міської ради:

Заява народних депутатів Чернігівської обласної та міської рад народних депутатів І(21) скликання на 3-й сесії:

З архіву Чернігівської обласної організації НРУ(УНП), нині Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині.:

Відписка МВС УРСР щодо побиття народного депутата Верховної Ради УРСР від Руху (знайомий стиль?!)

Сутичка 22 вересня 1990 року на трасі Київ-Чернігів у с. Кіпті Козелець кого району на Чернігівщині з метою заборони приїзду хору «Гомін» у Чернігів, яку організувала комуністична влада.

Виступ 23 вересня 1990 року учасників хору «Гомін» на Валу на Літній естраді (її вже немає) у Чернігові.