Початок » 2023»Червень»17 » 479-й день. Російська імперія і СССР сконали внаслідок економічних і політичних криз, а не прямих військових поразок
479-й день. Російська імперія і СССР сконали внаслідок економічних і політичних криз, а не прямих військових поразок
12:40
479-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-нацистських терористів або рашистів.
Після кількадобового наступу холодного повітря і трохи дощової погоди, відійшла в минуле травнева мошка, а справжнє літо вступило в свої права. Однак за прогнозами синоптиків нічна температура не досягне + 18º навіть після літнього сонцестояння, але вдень буде спека до + 30º.
Городники, що мали доступ до води, смакують добрий врожай полуниць.
Нажаль, насолодитися мелитопольськими черешнями, херсонськими кавунами, помідорами, перцями і іншою ранньою городиною після підриву Каховської ГЕС українцям, як і в минулому у році, ще довго не доведеться.
З 8 червня вже 10-й-день, на думку експертів, одночасно з обороною на Східному фронті, триває контрнаступ Сил оборони України на Півдні. З офіційних джерел відомо про деяке просування і звільнення 8 тепер вже ненаселених пунктів на Мелітопольському і Бердянському напрямках. Однак поки що про прорив ворожої оборони мова не йде.
Звісно, підрив Каховської ГЕС 6 червня суттєво змінив плани наступу. Аналітики стверджують, що Сили оборони України задіяли лише 3 з 12 ударних бригад, а у резерві ще знаходиться важка броньована техніка країн НАТО.
Водночас, напередодні саме під час перебування в Києві 6 делегацій африканських держав на чолі з президентом ПАР проїздом на 26-й Петербурзький міжнародний економічний форум (14-17 червня), близько 11:00 16 червня ворог завдав чергового ракетного удару по Київщині - задіяв 6 аеробалістичних ракет Х-47 “Кинджал” та 6 крилатих ракет “Калібр”. Усі 12 ракет було знищено.
Як з'ясувалося, представники африкантських гостей, які в цей час поверталися з екскурсії до Бучі наголосили, що вони навіть не й помітили териростичної ракетної атаки ворога на столицю України.
Звісно, московити сподіваються довести африканцям у Петербурзі, що блокада ними експорту українського збіжжя, обіцянки власного експорту зерна і мінеральних добрів до Африки, є переконливими аргументами, щоб вони і на далі залишалися надійними союзниками рашистів.
Немає сумнівів, що головна бороться з рашистами зараз точиться на економічному і ідеологічному фронтах, де ворог намагається напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, який має відбутися 11-12 липня, вкотре шантажувати Вільний світ ядерною зброєю шляхом розміщення її на території окупованої Білорусі.
Але головний фронт все ж економічний.
Поки у рашистів є ресурси від продажу нафти, збіжжя, металів, іншої сировини і таким чином обходити санкції, не варто сподіватися на повалення рашистського режиму в РФії, а отже припинення війни.
Нажаль, комуністичний Китай, шиїтський Іран, ердоганівська Туреччина та крайни глобального Півдня, впершу чергу "демократична" Індія, забезпечують обхід РФІією санкцій Вільного світу і гарантують практично її економічну стабільність, а отже фінансування її військової машини.
Нажаль, широкомасштабна економічна співпраця з тоталітарними режимами після Холодної війни, в надії їх хоч трохи демократизувати, перетворила країни Вільного світу настільки економічно і, навіть, психологічно залежними від них. Отже. сподіватися на військову перемогу над світовим тоталітаризмом без розірвання цієї залежності не варто сподіватися.
Більш того, США, як гаранту економічної і військової стабільності Вільного світу протягом ХХ століття, вразі невдач в протистоянні адміністрації Байдена з товаришами Сі і Пу, реально загрожує трампізм.
Саме на перемогу трампістів у США, підтримку глобального Півдня і втому від тривалої війни українців і Вільного світу розраховують рашисти, продовжуючи геноцидну війну проти Українського народу.
Немає сумнівів, що Велика визвольна війна Українського народу проти московських комуно-нацистських терористів це яскраво засвідчила.
Нагадаю, що попередники рашистської РФії Російська імперія у 1917 році і СССР у 1991 році сконали, впершу чергу, внаслідок економічних і політичних криз, а не прямих військових поразок.
