Враження українського патріота від «комсомольсько-алкогольного» дійства

Кожна молодіжна акція повинна нести користь суспільству, а якщо вона організовується і фінансується державою, то коефіціент корисної дії від неї повинен бути максимальним. Цьогорічний молодіжний міжнародний фестиваль «Дружба-2005», який традиційно проходить поблизу Сеньківка Чернігівської обл., на кордоні трьох Сх.Словянських держав проводила Росія. Офіційна мета фестиваля звучить немов якась казка і відразу ж викликає ейфорію від одної думки, що є такі добрі і мудрі люди, які думають про всіх. Ви тільки оцініть—« З метою сприяння розвитку співробітництва між Україною, Російською Федерацією, Республікою Білорусь, поглиблення міжнародної співпраці в сфері молодіжної політики, та виходячи із завдань співтовариства "Єврорегіон Дніпро 23-26 червня 2005 року відбудеться Міжнародний молодіжний фестиваль "Дружба-2005" ":

Табір, як вже було вказано, проходить біля с.Сеньківка, розташовується він на російській території, на клаптику лісу посеред боліт, і являє собою наметове містечко. Зазвичай окрім трьох вищеназваних держав на фестивалі є присутні до 50 представників Придністров′я, кожна держава має власну територію. В цьому році вперше була присутні делегація національно-демократичних сил, зокрема Городнянський осередок Української народної молоді та Української Студентської Спілки (до цього року табір патріотами ігнорувався).

З′явившись на території «Дружби-2005» можна було ж відразу визначити ідеологію, майбутні заняття молоді та й взагалі атмосферу цього дійства. Варто оцінити лише представників країн-організоторів, досить багато було політичних організацій які вороже налаштовані проти «національної» України. Від Білорусії була представлена єдина організація БМРС—аналог «ВЛКСМ», більше про цю організацію може розповісти представлена ними книжково-газетної виставки, де паплюжилося керівництво Молдови та «Помаранчевої України», у таких «писанинах» як «Голий Воронин» тощо. З Придністров′ям я думаю все зрозуміло, зрозуміло і те, що саме Росія запрошувала їх, тим самим підтримуючу ніким не визнану Придністровську Молдавську Республіку, розкол Молдови та потенційне джерело нестабільності на пвд—зх кордонах України.

Щодо України, то з її представленням теж були проблеми, значне число молодіжних організацій несли явно неукраїнську ідеологію, та належали до «почившого в бозі» табору любителів «блакитних». Хоча деякі організації та виконавці все ж таки не втратили української подоби, а навпаки слугували прикладом здорового патріотизму та любові до Батьківщини.

Взагалі на фестивалі вражала величезна кількість комуністичної символіки, та торгових точок з продажу спиртного. Я був вражений, такої кількості п'яних, я ще не бачив (більше 1,5-и тисячі). Пили всі і чоловіки років по 30-40, які чомусь називалися молоддю і діти років 14-17 ,що приїхали у складі офіційних делегацій.

Все це нагадало мені про традиційну імперську політику великих держав, коли туземців споюють «вогняною водою», а потім під впливом алкоголю одурманюють імперською культурою. Таке ж відбувалося і в Сеньківці, для значної кількості населення табору не було організовано жодного гідного заняття, то ж і залишалось, що «квасити» горілку під низкопробну попсу та рекламні пісні «російської імперії», які були закамуфльовані під музичні твори часів другої світової війни. Зрозуміло, що прослуховування подібної музики у стані алкогольного сп′яніння, виховає лише патріота Росії та ненависника всьго Українського чи Білоруського. То ж і не було нічого незвичайного в тому, що під час виступів україномовних виконавців постійно були проблеми зі звуком. Та й взагалі слова «Хохли», “Хохляндія”, нецензурна лексика звучали від п′яних росіян постійно. Періодично виникали конфлікти стосовно несприйняття декотрими синьо-жовтих прапорів. Та й взагалі відношення росіян до своїх гостей може проілюструвати такий випадок. В п′ятницю відомий білоруський ді-джей Л. повинен був взяти участь у якомусь заході на сцені, пройти туди він хотів проямо з танц-майданчика. Російські омонівці накинувшись на нього як звірі зкинули його зі сцени зламавши ногу, та побили кийками, через три дні у нього мала бути зйомка нового кліпу...

Як і має бути на таких комсосольсько-імперських заходах, мов хробаки на лайно злазились різноманітні політичні клоуни, то ж не стала несподіванкою поява в субботу 15-ти автобусів з прихильниками ПСПУ Н.Вітренко і «Держави» Васильєва та священиками Московського патріархату. Їхні заклики негайно створювати єдину Словянську державу сприймалася як маячня, а наступна акція--коли вони не визнаючи кордонів, спробували прорватись через митницю не показуючи паспортів, призвела до затримання 11 порушників. Що, до речі не завадило їм, пізніш цивілізовано, тобто показуючі паспорти та дозвіл на перетин кордону автобусом, проїхати через митницю та покуштувати горілки з шашликами у містечку.

Апогеєм святкування «Дружби молоді трьох словянських народів» стала неділя. Тоді губернатори трьох прикордонних областей у присутності молоді та офіційних делегацій зустрілися та проголосили про дружбу, мир та злагоду між державами.

Взагалі аналізуючи наслідки даного фестивалю хочеться поставити декілька питань -- яка користь Українській молоді від цього заходу, та й взагалі нашій владі окрім можливості покрасуватись на фоні мітингу, яку країну ми будуємо, навіщо нам українцям (і новій владі) так принижуватися, чому ми повинні фінансувати пропаганду серед нашої молоді чужої культури. То ж мої пропозиції є такі: припинити фінансувати з держбюджету дане «комсомольсько-алкогольне» дійство, а гроші перенаправити на приклад на організацію молодіжного свята в Крутах, козацького свята в Батурині чи хоча б міжнародного фестивалю історичного фехтування в с.Шестовиця. Або змінити зміст свята, перше – потрібно, щоб була представлена молодь і інших словянських країн, та й взагалі Центрально та Сх.Європейських країн, друге-молодь варто об′єднувати не горілкою, а спільним вирішенням проблем, роботою. Та й взагалі варто покінчувати сумну традицію Сеньківки, коли єдиним спільним, тим , що може об′єднати, визнається лише спільне комуністичне минуле, з відповідними наслідками. Ні шановні, єдність у різноманітті, я поважаю своїх рідних братів росіян, білорусів але як стає гірко коли брат тебе принижує чи обкрадає.

Олександр ЯСЕНЧУК © 2005