Усі ми тягнемо на собі великий тягар колоніального і тоталітарного минулого. Для свідомих громадян то прикрість і ганьба. Для декого – то солодка рабська звичка. Бо раби споконвічно мали нахил до ідолопоклонства і любили насильство.
Як у ХХ ст. руйнували пам’ятники старим ідолам і як будували ще за життя новим вождям – це може стати темою цікавого дослідження. Для руйнування було завжди достатньо аргументів. Але для будування досить було кількох підлабузницьких чи продажних голосів, і ніхто не смів виступити з розважними аргументами. Ця «демократична» рабська традиція – «прислухатися» до голосів «знизу», підказаних хитрунами «... Далі »