У суботу, 28 листопада 2015 року знову запалюємо свічки і ставимо їх на підвіконня, щоб вогником пам'яті пробити темряву замовчування мільйонів українців, свідомо і цілеспрямовано винищених комуністичним радянським режимом.
Вчора я був у Срібному та Сокиринцях - там стоять пам'ятники селянам, що загинули голодною смертю. Вчора і сьогодні до них ляжуть колоски, квіти і свічки.
Та голод лютував і в Чернігові - саме сюди йшли опухлими ногами селяни, які ще могли йти. Саме тут вони чекали хоч якоїсь допомоги, не кажучи про скибку хліба. Тут вони помирали в корчах голоду, адже комуністи не випускали українців за межу окупованої УРСР.
Але пам'ятника в Чернігові нема. Чому? Я був членом оргкомітету по вшануванню жертв Голодомору і це питання ставилося не раз. І міська влада, яку 13 років незмінно очолював Олександр Соколов, щось обіцяла. Зрештою, було прийнято рішення про установку знаку навпроти Троїцького монастиря. Проте й тут міська влада палець об палець не вдарила, натомість дала дозвіл митрополиту Амвросію УПЦ Московського патріархату, щоб він звів під мурами монастиря приватний будинок майже на 10 сотках.
Тепер, коли перший секретар обкому комсомолу Олександр Соколов нарешті пішов з посади міського голови, а й ого місце посів Владислав Атрошенко, сподіваємося, що знак пам'яті жертв Голодомору таки постане в Чернігові.
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото: перший в області пам'ятник жертвам Голодомору в Сокиринцях роботи скульптора Леоніда Гомона.
