Посилюючи податковий тиск на пересічних громадян, влада намагається заспокоїти частину з них наданням так званих пільг. Наприклад, податок на землю не сплачують згідно зі статтею 281 Податкового кодексу пенсіонери (за віком), інваліди І і II груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей або мають статус ветеранів війни чи постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак користуються цими пільгами далеко не всі пільговики.
Жодних пільг на сплату земельного податку не мають садівничі товариства, незалежно від того, чи мають такі пільги громадяни-члени товариства. Пільга на сплату земельного податку застосовується, не тільки якщо земельні ділянки приватизовані громадянами-членами садівничого товариства, кожен з них отримав державний акт, а й такі земельні ділянки виведені зі складу земель товариства. Більше того: ці громадяни зобов'язані перебувати на обліку в податковому органі за місцем розташування земельної ділянки.
Однак абсолютна більшість членів садівничих товариств, що приватизували свої земельні ділянки, досі не перебуває на обліку в податковому органі. І не тільки через вищевказані причини, а й через небажання самих податківців мати справу із сотнями тисяч громадян, а не з «колгоспами», якими насправді є садівничі товариства. Останніх можна без особливих проблем примусити сплачувати земельний податок, зокрема пільгові категорії громадян. Наприклад, на території Чернігівського району функціонує близько сотні садівничих товариств, які мають у своєму користуванні понад 40 тисяч земельних ділянок. З них за експертною оцінкою приватизовано більше половини земельних ділянок, з яких більшість перебуває у власності пільгових категорій громадян. Таким чином, у 2011–2013 роках ні пенсіонери, ні інші пільговики-члени садівничих товариств не тільки не скористалися пільгами на земельний податок, але з них через членські внески стягнули у 10-12 разів більше грошей, ніж вони сплачували до запровадження нового Податкового кодексу. І це не межа.
З кожного члена садівничого товариства на виконання статті 277 Податкового кодексу приватними фірмами-оцінювачами планується стягнути щонайменше по 50 - 60 грн. за інвентаризацію і нормативну грошову оцінку землі. А це тільки по Чернігівському району складе суму близько 2 мільйонів гривень. До речі, нормативна грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році, як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою виробництва зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації. У разі відсутності такої «оцінки» Податковий кодекс передбачає при нарахуванні земельного податку застосовувати замість норми у 0,03% від нормативної грошової оцінки землі аж 5% від обласної нормативної грошової оцінки одиниці площі. Для Чернігівської області це у 2013 році складає 16295,68 грн. за один гектар. Отже, за одну сотку земельної ділянки члену садівничого товариства треба буде сплатити земельний податок у сумі 8,15 грн., що аж у 167 разів більше, ніж при проведенні нормативної грошової оцінки землі. Це абсолютно лобістська норма, що була протягнута 2010 року в новому Податковому кодексі через парламент Партією регіонів.
Водночас земельні магнати, що експлуатують мільйони гектарів українських земель, земельного податку взагалі не сплачують, бо перебувають на фіксованому сільськогосподарському податку. І, звісно, на нормативну грошову оцінку цих земельних ділянок не витрачаються. Ось вам черговий яскравий приклад покращення вже сьогодні життя пенсіонерів, інвалідів - членів садівничих товариств.
