Початок » 2014»Травень»17 » 18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу
18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу
13:46
З метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу виконуючий обов’язки Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр ТУРЧИНОВ 16 травня 2014 року підписав указ № 472/2014 «Про День боротьби за права кримськотатарського народу». Цим указом установлено щороку відзначати в Україні 18 травня як День боротьби за права кримськотатарського народу. В Указі зокрема наголошено, що навіть «через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі.»
Довідка Українського інституту національної пам’яті, підготовлена до 70-х роковин депортації кримських татар:
1). Російська імперія наприкінці 18 століття захопила Кримське ханство. Після того неодноразово в 19 столітті і до 1917 р. з’являлися ідеї виселення кримських татар із Кримського півострова.
2). Російське військове командування під час Кримської війни 1853-1856 рр. звинуватило частину кримських татар у підтримці західних союзників (Британія, Франція, Туреччина). 2 тис. кримських татар було розстріляно або заслано. Репресії продовжувалися, до 1863 р. змушено виїхали до Туреччини 140 тис. кримських татар. Витискування корінного народу продовжувалося й далі, стимулювалося переселення на півострів слов’янського населення. До 1917 р. у Криму проживало 216968 осіб татарського та турецького походження.
3). Наприкінці 1920-х р. Кремль повернувся до масової репресивної політики щодо кримських татар. Так, у 1929 р. до Середньої Азії примусово переселено татарських князів та частину дореволюційної інтелігенції.
4). У серпні-вересні 1941 р. з Криму депортовано до Росії (Орджонікіджезенський район) 61184 німців. У 1942 р. – 438 італійців.
5). Під час німецько-радянської війни керівництво нацистської Німеччини в 1941 р. і потім у 1942 р. розглядало питання про «звільнення» Криму від кримських татар. Планувалося сюди поселити тірольських німців.
6). На початку 1944 р. ще до повного звільнення Криму Червоної армією керівництво СРСР ухвалило рішення застосувати до кримських татар засаду колективної відповідальності: за співпрацю з німцями покарати весь народ. 14 лютого 1944 р. Сталін підписав таємний наказ про депортацію кримських татар. Готуючись до проведення депортації каральні органи СРСР заарештували активних представників кримськотатарської інтелігенції та духовенства, які могли очолити рух опору. 13 квітня 1944 р. НКВС і НКДБ СРСР прийняли спільну постанову «Про заходи з очистки території Кримської АРСР від антирадянських елементів». Крим поділено на 7 секторів, для проведення арештів виділено 20 тис. солдат. З 10 квітня до 27 квітня 1944 р. арештовано 49 членів мусульманських комітетів. Всього до 7 травня 1944 р. заарештовано 5381 особу.
7). 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони СРСР ухвалив постанову №5859сс «Про кримських татар» щодо виселення цілого народу до Середньої Азії. 18 травня 1944 р. розпочалася депортація кримських татар, яка тривала три дні. Всього за три дні вивезено 180014 осіб. В Узбекистан потрапило найбільше - 151529 осіб. Частина депортованих відправлено до Таджикистану. 21 травня 1944 р. Державний комітет оборони СРСР ухвалив постанову №5937 про додаткове виселення кримських татар із півострова. До Марійської АРСР (тепер Республіка Марі Ел РФ) доставлено 8,3 тис. осіб, Молотовську область (Пермську область РФ) – 10 тис. осіб, Горьківську(Нижегородську область РФ) – 5,5 тис. осіб, Свердловську область – 3,8 тис. осіб, Іванівську область – 2,7 тис. осіб, Ярославську область – понад 1 тис. осіб.
8). Всього у травні 1944 р. депортовано 191044 кримських татар.
9). Під час депортації (везли у товарних вагонах) за офіційними даними загинуло 191 особа. Це брутальне заниження втрат. Під час депортації та перших місяців життя на новому місці загинуло 19,6% кримських татар. Так, в Узбекистані впродовж 1944-1945 рр. померло 16052 особи.
10). Разом із кримськими татарами депортовано й інших місцевих жителів неслов’янського походження та болгар. Всього виселено 38455 осіб (з них: греків – 16006 осіб, вірмен – 9821 осіб, болгар – 12628 осіб).
11). Керівництво СРСР залучило для проведення депортації 32 тис. вояків, з них: 23 тис. солдатів і офіцерів НКВС, а 9 тис. вояків із 51-ї та 2-ї гвардійської армії Червоної армії, які вели бої за Севастополь. Багатьох офіцерів за операцію проти мирного населення було нагороджено бойовими орденами і медалями.
12). Кримських татар, що воювали в частинах Червоної Армії, після демобілізації також було піддано депортації. Відомі винятки, коли окремих офіцерів з числа кримських татар не було вислано до місця депортації як спецпереселенців (наприклад, Амет-Хан Султан), проте їм було заборонено жити в Криму. Усього за 1945-1946 роки в місця депортації було заслано 8995 кримських татар —ветеранів війни, зокрема 524 офіцери і 1392 сержанти. У 1952 році (після голоду 1945 року) тільки в Узбекистані налічувалося, за даними НКВС, 6057 учасників війни, багато з яких мали високі урядові нагороди.
14). Статус всіх депортованих – «спецпереселенці», які мали жити у нових поселеннях довічно. Російський дослідник В.Земськов порахував, що до 1 жовтня 1948 р. з депортованих народів Криму померло 44887 осіб, тобто майже 20% усіх депортованих.
15). У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. Кримські татари вимагають визнати депортацію геноцидом. У 2008 р. Меджліс кримськотатарського народу ухвалив рішення визнати депортацію 1944 р. геноцидом.
16). Тільки держава Україна надавала допомогу кримським татарам, які з 1989 р. переселялися на рідну землю в Крим. Російська Федерація та її п’ята колона в Україні всі роки ставилася до кримськотатарського народу агресивно негативно.
17). Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, співробітники Інституту, які є фахівцями з цієї тематики, оцінюють депортацію кримських татар 1944 р. не тільки як злочин проти людяності, а також як акт геноциду. Амет-Хан Султан (25 жовтня 1920 – 1 лютого 1971) – радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу, заслужений льотчик-випробувач СРСР. Національний герой кримськотатарського народу.
Сергій Бутко Український інститут національної пам’яті
