При цьому саме сьогодні, 2 серпня, коли ви отримали цей випуск газети, – вибори офіційно й починаються. Тож тепер уже, як то кажуть, не зівай: партійні з’їзди, утворення блоків, формування виборчих комісій… І – четвертий (учорашній) указ Президента, покликаний дати всій цій неодмінній передвиборній рутині офіційний старт.
Ні, я не жартую – незважаючи на те, що з цього приводу знайдеться чимало охочих покпинити, в Секретаріаті глави держави справді підготували вже четвертий указ про визнання недієздатним парламенту п’ятого скликання й офіційне проголошення позачергових виборів Верховної Ради України. Є в тому потреба чи ні – хай вирішують юристи; тим не менше, Президент його таки підписав. Зрештою, всі розуміють, що насправді то справа лише технічна, чи то б пак, процедурна. А нам, простим смертним, усі ці процедурні справи, даруйте на слові, до лампочки – нам головне, що вибори будуть, отже, є надія, що керуватиме транспортом у нашій рідній країні хтось бодай трішки компетентніший від Рудьковського, а отже, можна буде знову не боятися сідати в потяг; що керувати економікою буде хтось хоч трішки патріотичніший від Азарова, хто думає не лише про кишені олігархів (не забуваючи, звісно, власної), а й про те, які податки платимо ми, нормальні українці, й куди у висліді ці податки діваються… Може, навіть урядом керуватиме хтось, хто в молодості не шапки з перехожих зривав і «тюремні університети» пізнавав, а хто, як би банально це не звучало, – вчився в справжньому інституті чи університеті, тож хоч якісь базові знання мусить мати, себто, бодай до чогось у цьому житті, крім балаканини, придатний!
…Насправді, звичайно, все не так просто, і бажання зірвати ці вибори багато в кого й далі напрочуд стійке – а «приморожені» соціалісти на цьому поприщі, як завжди, перші. Принаймні екс-спікер Олександр Мороз укотре вирішив на цій темі попіаритися і спробував скликати позачергову сесію де-факто давно розпущеного парламенту. Ось лише єдиними, хто його в цьому підтримав, виявилися комуністи – аякже, хто б то ще! Навіть Янукович мусив «зі скрипом зубовним» визнати, що підстав для марного зібрання недієздатних парламентарів нібито нема. Хоча підстави, звичайно, є – того ж соціаліста Рудьковського, скажімо, необхідно звільняти негайно, доки ще бодай щось «притомного» в транспортному відомстві залишилось, – але хіба ж соціаліст Мороз про це мову веде? Зрештою, сам Мороз, що б він не заявляв, вибори теж визнав – партійний з’їзд соціалістів, на якому затверджуватимуться списки, вже призначений. Хоча це їх, звісно, не порятує – натовпів охочих бачити в парламенті зрадників якось не спостерігається…
Блазнів, між іншим, теж. Хоча про них мова окрема. Бо це ж треба настільки зневажати свій народ, щоб вигадати… блок Вєрки Сердючки! І це ж тре’ настільки свій народ мати за дурнів, щоби сподіватися на голоси за такий, перепрошую, «блок»! Ні, дурні, звичайно, є, бо хто б тоді голосував за комуністів, – але ж не так їх і багато. Принаймні з’ясувати, що так званий «блок Вєрки Сердючки» створює не хто інший, як лиш олігархи із середовища давно скомпрометованої Партії зелених, а також з оточення київського мера, навіть дурневі клепки вистачить. Та київському мерові давно вже ніхто й не дивується…
А ось одному зі «стовпів» кучмівського режиму нарешті настав остаточний гаплик. Ідеться про СДПУ(о) – моторошний колись і жалюгідний тепер штучний політпроект де-факто перестав існувати, звільнивши одіозного Віктора Медведчука з посади голови цієї партії й ухваливши рішення не брати участі у виборах. Політологи вважають, що чільні есдеки на кшталт Кравчука чи Шуфрича «засвітяться» тепер у списках Партії реґіонів, причому реґіонали нібито не погидують навіть самим Медведчуком, незважаючи на стійкий шлейф негативу, що тягнеться за ним, – подейкують, що чиниться це не без підказки Кремля, з котрим колишній чільник адміністрації Кучми зберіг вельми теплі стосунки.
Подейкували, що в тому самому списку опиниться і ще один примітний есдек – колишній глава Закарпатської облдержадміністрації Різак – одначе нині це викликає великі сумніви. Річ у тім, що цими днями апеляційний суд Івано-Франківської області нарешті засудив Різака до 5 років позбавлення волі. Щоправда, з низки інкримінованих йому кримінальних епізодів вдалося довести наразі лише один, та й засудили Різака, власне кажучи, умовно, з відстрочкою виконання вироку на рік – проте навряд чи після цього навіть така одіозна структура з кримінальним минулим її лідера, як Партія реґіонів, забажає собі ще й цього «хвоста»… Хай там як, але Різак виявився єдиним із кучмістських високопосадовців, чию справу бодай до суду довели!
А ось сам прем’єр Янукович розпочав виборчу кампанію з того, що… послав мера свого рідного міста Єнакієвого по горілку! Не вірите? А дарма! Бо Янукович справді приїжджав у Єнакієве, де, як заведено, урочисто відкривав мартен та спілкувався з народом. Народ – той, котрий його пам’ятає ще з «шапкових» часів, – запропонував випити по чарці. На це Янукович покликав мера і розпорядився «вирішити це питання». Отаке…

2 серпня 2007 року
Автор: Олег ШАГАН
Народне Слово