Росія напала на Грузію. Грузинський президент вимагає терміново скликати Раду безпеки ООН. США висловлюють протест… Ні, це не кадри з чергового політичного бойовика, вигаданого сценаристами з Голівуду. Це – жорстока реальність сьогодення. Принаймні, згідно з міжнародним правом, є всі підстави саме так розцінювати черговий інцидент, що стався між цими віднедавна не просто недружними, а вочевидь уже ворогуючими країнами. Між іншим, таких інцидентів між цими країнами в останні роки було чимало – ще навіть до того, як до влади в Тбілісі прийшов такий нелюбий Москві й відверто дружний із Вашинґтоном та Києвом Міко Саакашвілі. У жовтні 2001 року 6 гелікоптерів МІ-6 і 4 літаки СУ-2 бомбардували Марухський перевал у Кодорській ущелині. Вторглися вони в повітряний простір Грузії з боку Сухумі (там бунтівна автономія, контрольована Москвою, на території якої є російські військові бази), однак Росія категорично заперечувала свою причетність до інциденту, називаючи бомбардувальників буквально «нерозпізнаними літаючими об’єктами». У серпні 2002 року такі самі «нерозпізнані» СУ-27 бомбардували грузинську територію поблизу кордону з Чечнею. А в березні нинішнього року від 6 до 8 «нерозпізнаних» гелікоптерів, що прилетіли з російської території, обстріляли адміністрацію і школу (!) в тій же Кодорській ущелині. Це лише, так би мовити, «найгучніші» інциденти, а «звичайне» порушення повітряного простору незалежної держави військовими літаками й гелікоптерами агресивного сусіда трапляється по кілька разів на рік, причому Москва незмінно відповідає на претензії, що нічого, мовляв, про це не знає, нічого не було, а якщо й було, то це «провокація, вчинена невідомими». Цинізм очевидний: хто ж повірить в існування «невідомих» військових літаків і гелікоптерів у такій мілітарно централізованій державі, як Росія… І ось – черговий інцидент. Уночі з 6 на 7 серпня два бомбардувальники СУ-27 вторглися в грузинський повітряний простір, і один із них випустив радіокеровану ракету (!) на село Цителубані, розташоване на сході Грузії – між іншим, доволі далеко від кордону з Росією. Цього разу «нерозпізнаних» ще й як розпізнали – Грузія офіційно оприлюднила не лише відеозапис із радара, який зафіксував військові літаки, що летіли з Росії, а й переговори грузинського і російського авіадиспетчерів, де росіянин, після запиту свого грузинського колеги, витримує «консультативну паузу», а тоді стверджує: «начальство сказало, що там ничего нет», і тому, мовляв, «я нічого не бачу»… «Ми не хочемо воювати з Росією», – заявив відтак президент Саакашвілі на закиди опозиціонерів щодо того, чому грузинські військовики не збили російські літаки. Він наголосив, що метою його країни є не війна, а вступ до євроатлантичних структур, котрі реально можуть убезпечити його країну від таких вторгнень. Тим часом США і Євросоюз на інцидент відреагували доволі різко, а крім того, там уже «прямим текстом» ведуть мову про те, що необхідно приймати Грузію до НАТО якомога швидше. Одначе тут виникає логічне запитання: навіщо все це Москві? А відповідь на нього доволі проста: російсько-грузинське покордоння – особливий реґіон, де розташована невизнана Південна Осетія, а довкола чимало ущелин, де, як вважають у Росії, переховуються чеченські партизани. Тож російські літаки й поводяться там, «як удома», не зважаючи на суверенітет і незалежність сусіда. Одначе грузинам це набридло, і три місяці тому вони встановили неподалік од Цителубані радар. Неважко припустити, що росіянам це не сподобалося, і вони зробили спробу цей радар розбомбити. -------------------------------------------------------------------------------- Ми нещодавно писали про те, як Саакашвілі зробив Путіну цікаву пропозицію: Москва перестає підтримувати бунтівну Південну Осетію, а Грузія, відновивши там свою владу, погоджується на збереження в тому реґіоні російських військових баз. Річ у тім, що переговори з цього приводу напередодні якраз дуже інтенсивно тривали – однак цим інцидентом, природно, зірвані. Як бачимо, Росія вперто воліє розмовляти із сусідами мовою провокацій. Що ж – це лише підштовхує їх до вступу в НАТО. --------------------------------------------------------------------------------
