Кому відповідати?, або урядова безвідповідальність
17:22
Дуже швидко може настати день, коли адекватно оцінять і повноваження нинішнього уряду… Останнім часом у пресі широко дискутуються теми, пов’язані з непрозорою політикою уряду в ціновій сфері, спробами уникнути відповідальності за постійне зростання цін і тарифів. Досі урядові вдавалося перекладати свою вину на тонкі плечі місцевих органів влади. Однак така схема довго успішною бути не може. Ідучи на вибори-2006, Партія реґіонів узагалі та Віктор Янукович зокрема активно критикували уряд Ю.Єханурова за непопулярну політику – підвищення цін і тарифів, зокрема на комунальні послуги. Тоді кандидат у депутати Віктор Янукович головною помилкою уряду назвав відсутність єдиної для всієї країни методики ціноутворення для розрахунку тарифів на послуги ЖКГ. Висловив він і низку першочергових намірів – необхідність налагодити систему економічно обґрунтованого ціноутворення, паралельно «повідбивавши руки» ціновим інспекторам у реґіонах, «які ходять по ятках і збивають копійки». Потім вийти на якийсь закон, котрий би затверджував схему автоматичної зміни тарифів у разі подорожчання енергоресурсів та інших ситуацій. Потім прийняти Житловий кодекс і зрештою у сфері реформування українського ЖКГ зробити владу ефективною. Щоправда, часових маяків прийдешніх перетворень Янукович усе-таки не розставив. Час ішов, у результаті політичної кризи сформувався коаліційний уряд з Віктором Федоровичем на чолі, а тема про зниження тарифів якось затихла. Методик, про які так гучно заявляв Віктор Федорович, не розроблено й досі. Схоже, що й наміру такого у представників «антикризової» коаліції не було – навіть більше, в урядових колах знову пішла мова про необхідність підвищення цін і тарифів. Не сприяли перегляду цінової політики уряду навіть відповідні доручення Президента України, якими він зобов’язував перевірити економічне обґрунтування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. А за підрахунками Президентської канцелярії, обґрунтованим підвищення було лише на 10%, але не в рази, як говорили в урядових кабінетах. З плином часу і наближенням чергових передвиборних баталій тарифна тема поволі відійшла на другий план. Але проблеми ЖКГ залишилися нерозв’язаними, а якість послуг, які вони надають, досі далеко не на висоті. Проведення реформ житлово-комунальної сфери немає у списку першочергових завдань нинішньої влади, а після виборів це питання знову не стане одним із головних через можливі перипетії з формуванням уряду та пошуком нових компромісів у парламенті. А першочергові завдання майбутнього складу Верховної Ради відомі вже давно – зняття недоторканності і пільг із депутатів та інших категорій держслужбовців, зміна Конституції, підготовка до нових виборів – все і нічого, що стосується підвищення рівня добробуту населення. А в цей час ціни підніматимуться, громадяни й далі платитимуть за неякісні послуги, і добре, якщо більшість із них надаватиметься. У таких умовах житлово-комунальні господарства опиняться неготовими до зими, за високих цін на природний газ. До речі, ціна його на 2008 рік ще й досі невідома, бо уряд так і не спромігся налагодити конструктивний діалог з Росією щодо ціни на газ на наступний рік. Нас вже готують до чергового підвищення. Міністр палива та енергетики Ю.Бойко, зокрема, повідомив, що ціни на імпортний газ підвищаться в наступному році мінімум на 10% (на 13 дол.). Однак це – лише припущення, яке сьогодні не підтверджене жодними документами. А відтягування чітких домовленостей із цього питання становить загрозу як для громадян, так і країни в цілому. -------------------------------------------------------------------------------- Найімовірніше, що після виборів країна знову опиниться в ситуації «тарифної війни». Уряд, розводячи руками, поставить громадянам нові ціни та тарифи на газ і опалення, повісивши всю вину на «минулий уряд» (чи «минулі уряди») або на місцеву владу. Однак остання – не винуватець, а найбільша жертва ситуації. Міняти труби та наводити лад у котельнях належить їй, а гроші на цю роботу вже давно використані в передвиборних кампаніях і турах. У попередні роки мери та депутати містечок уже намагалися пояснювати громадськості, хто насправді стоїть за холодними квартирами, однак уряду вдалося стерти розмежування відповідальності. Однак навряд чи такі спроби довго будуть успішними – з кожним роком суспільство все адекватніше оцінює ситуацію, все більше вникає у розподіл повноважень між владою. Дуже швидко може настати день, коли адекватно оцінять і повноваження нинішнього уряду… --------------------------------------------------------------------------------
