Для пересічних українців криза, якою ще з 2004 року дурили українців регіонали, соціалісти і комуністи, що навіть створювали у Верховній Раді у 2006 році так звану „антикризову” коаліцію, прийшла зненацька.
Ще липні–серпні уряд на чолі з Ю.Тимошенко волав про небачені економічні досягнення і кляв Президента України та ті праві політичні сили, що його підтримують, за те що вони заважали уряду Ю.Тимошенко „проїсти” більш як 30 млрд. грн. начебто додатково „зароблених” урядом бюджетних коштів. І раптом у жовтні ґвалт – криза, катастрофа ... Варто замислитися ! „У світовій фінансовій кризі винні кляті американці та непрофесійний уряд на чолі з Ю.Тимошенко”, - волають сьогодні на рейтингових каналах телебачення у різних „шоу-ток-лайфах” проросійські налаштовані „ліві” та „професіонали-регіонали” зі встромленими у вуха „підказчиками” Щодо США, то дискутувати з зомбованими за минулі десятиліття комуністичною пропагандою комуносоціалістів справа невдячна і безперспективна. Майже ні хто з них не читав або вже давно забув теорію К.Маркса, але свято вірить в сталінський марксизм-ленінізм і молиться на статуї В.Леніна, як колись язичники ідолам-бовванам. Інша справа з урядом на чолі Ю.Тимошенко. Будь-які закиди щодо непрофесіоналізму, наприклад, міністра фінансів, доктора економічних наук з 1989 року В.Пинзеника не витримують жодної критики. Віктор Пинзеник вже у 38 років одночасно був міністром економіки (27.10.92 – 13.04.93рр.) і віце-прем’єром з економіки(27.10.92 - 30.08.93рр.) ще в уряді Л.Кучми, а також першим віце прем’єром з питань економічної реформи, віце-прем’єр з питань економічної реформи в урядах Ю.Звягільського, В.Масола, Є.Марчука, П.Лазаренка. Саме В.Пинзенику, голові партії яскраво ліберального спрямування „Реформи і Порядок”, українці повинні завдячувати за першу спробу компенсації втрачених вкладів у ощадбанку СРСР у 1996-1998 рр. так званими КС-ками(компенсаційними сертифікатами). Мабуть, не тільки з вини В.Пинзеника більшість громадян продали свої КС за 1,5-4,0 грн. спритним ділкам, а їх КС опинилися у майбутніх олігархів, які за них законно(!) придбали у держави контрольні пакети найприбутковіших державних підприємств. Тому звинувачення в тому, що Міністерство фінансів України, яке очолює В.Пинзеник, працює не професійно це - безглуздя. Інша справа, які завдання поставив йому уряд Ю.Тимошенко або його партія. А завдання можуть бути будь-які, бо Верховна рада досі не затвердила програми уряду як того вимагає Конституція України. Якщо дійсно головним завданням від уряду до Мінфіну було збільшення надходжень до загального фонду бюджету, то успіхи дійсно вражаючі. Впродовж січня-вересня нинішнього року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 134,3 млрд. грн., що становить 154,7 %, або на 47,5 млрд. грн. більше ніж у відповідному періоді минулого року. Звідки такі гроші ? Державна податкова адміністрація України зібрала (без урахування відшкодування ПДВ) 80,7 млрд. грн. Це порівняно з аналогічним періодом минулого року більше на 21,2 млрд. грн. або 135,5 відсотка. Митна служба України мобілізувала податків до загального фонду державного бюджету на суму у 69,1 млрд. грн. або на 34,5 млрд. грн. більше (зростання більше ніж у 2 рази!) ніж у відповідному періоді минулого року. Цікаво, що 62,1 млрд. грн. з них складає 20% податок на додатну вартість(ПДВ) із ввезених на територію України товарів, а 6,1 млрд. грн. це - ввізне мито. Наприклад, лише Чернігівська митниця порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшила перерахування до загального фонду бюджету коштів на суму у 251 мільйон грн. або у 2,2 рази. Це досягнуто головним чином завдяки збільшенню ввезення імпортних товарів в Україну на суму на 1 203 297,9 тисяч грн. або в 2,6 рази. Не пасла задніх і Державна податкова адміністрація на місцях, яка безпосередньо, як і Митна служба України, Казначейство та КРУ, підпорядковані міністру фінансів В.Пинзенику. Їй за січень-вересень 2008 року до зведеного бюджету(тобто з урахуванням бюджетів усіх рівнів) вдалося стягнути з платників податків 131,7 млрд. грн., що на 36 млрд. грн. (+37,6%) більше ніж за цей же період минулого року. Інша справа, що для того щоб досягти цих вражаючих показників уряду Ю.Тимошенко довелося ризикнути не тільки стабільністю гривни по відношенню до іноземних валют – провести її девальвацію для стимулювання збільшення імпорту, але забути про обіцяну на виборах підтримку малого і середнього бізнесу. Такий фінансовий „фокус” було застосовано В.Пинзеником ще у 2005-2006 роках, коли він також очолював Міністерство фінансів України в урядах Ю.Тимошенко і Ю.Єханурова. Тоді фактичне падіння гривни не відбулося через успішний продаж за іноземну валюту „Криворіжсталі”, зростання попиту та високі ціни на метал у світі, стабільне надходження валюти від українських заробітчан з Європи і Росії. Крім того, стабілізації ситуації в обслуговуванні від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі сприяло також збільшення після „померанчової” революції надходжень в Україну іноземних інвестицій. На жаль, всі ці позитивні фактори впливу на економіку України сьогодні практично відсутні в Україні. Отже, поставлене урядом Ю.Тимошенко Мінфіну завдання знайти „швидкі” гроші в бюджет, мабуть, для ведення „популістської” президентської виборчих перегонів для Ю.Тимошенко логічно зіткнулося з проблемою шаленої інфляції в країні і як наслідок падінням курсу національної валюти, яке тепер ще обтяжується і світовою фінансовою кризою . Чи варто було чекати іншого результату від „об’єднання” виключно з метою проходження до Верховної Ради України таких протилежних за поглядами на розвиток економіки політичних сил як ліво-популістська ВО”Батьківщина” та ліберальна партія „Реформи і порядок” на чолі з В.Пинзеником ? До речі, це стосується геть усіх політичних сил, які у блоках імені „розкручених” телебаченням політиків, успішно вводять в оману українських виборців. За чиї кошти, панове українці ? Сергій Соломаха, заступник голови чернігівської обласної організації УПН
