Фінансова криза, яка охопила світ, не обминула звісно і Україну. До вже звичних для українців понять таких як інфляція, курс валют додалися нові, що безпосередньо пов’язані з діяльністю банківських установ: кредити, депозити, ліквідність банків тощо. Багато хто вважає, що джерелом кризи є банки - комерційні установи яким Законом надане право здійснювати кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів. Спробуємо розібратися з проблемою з якою чи не вперше зіткнулися українці. Національний банк України (НБУ) надає відомості (див. офіційний веб-сайт www.bank.gov.ua) про фінансову діяльність 181 банку України. Сукупно вони мають статутний капітал(СК) у сумі 60 млрд. 392 млн. 591 тис. грн., а власний капітал у сумі 92 млрд. 157 млн. 508 тис. грн. Станом на 1 жовтня 2008 року ними було сукупно залучено коштів від юридичних осіб на суму 197 млрд. 443 млн. 343 тис. грн., а від фізичних осіб на суму 206 млрд. 877 млн. 83 тис. грн., з яких 1/3 складають валютні запозичення. Отже, тільки запозичення банків у фізичних осіб перевищує статутний капітал банків України у 3,43 рази, а власний капітал - 2,24 рази. Це означає, що банки ні при яких обставинах не спроможні повернути власними ресурсами кошти, що залучені навіть у населення, в разі виникнення паніки серед клієнтів. До речі, найбільше коштів від фізичних осіб залучив Приватбанк (статутний капітал складає 5 684 882 тис. грн.) у сумі 31 млрд. 507 млн. 163 тис. грн., Райффайзен Банк Аваль.( СК – 2 279 935 тис. грн.) – 17 млрд. 213 млн. 809 тис. грн. та Ощадбанк (СК – 1 122 000 тис. грн.) – 13 млрд. 954 млн. 856 тис. грн. В той же час банки України надали сукупно кредитів на суму 570 млрд. 394 млн. 934 тис. грн., з них юридичним особам 365 млрд. 693 млн. 375 тис. грн., фізичним особам – 204 млрд. 701 млн. 559 тис. грн. Понад 130 млрд. грн. кредитних коштів за офіційним курсом НБУ або 27 млрд. фізичні особи отримали у доларах США. Отже, одні фізичні особи своїми коштами (депозитними вкладами) кредитували інших фізичних осіб. Без сумніву, населення України фактично здійснює взаємокредитування через банки. Банківські установи виконують таким чином посередницькі функції і непогано заробляють на цьому. Значно дешевше для українців було б позичати через кредитні спілки, як це, наприклад, поширено серед українських емігрантів у Канаді і США. Але в Україні рівень взаємодовіри людей на такому низькому рівні, що про це доводиться тільки мріяти. Більшість фахівців пов’язують цю кризу з втратою довіри вкладників до банківських установ, а банків один до одного. І вони мають рацію. Про ступінь довіри українців до банківської системи свідчить те, що за перші 20 днів жовтня вклади фізичних осіб у банках скоротилися на 13,6 млрд. грн. Якщо б не введення заборони на дострокове зняття коштів з депозитів та інші антикризові обмеження, встановлені НБУ, то наслідки для економіки України були б катастрофічні. Чи достатньо для відновлення довіри владників до банків лише закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлена гарантія кожному вкладнику на відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150 000 гривень? Звісно, що цей Фонд здатен захистити лише жменьку вкладників в разі банкрутства 1-2 невеличких банків, а не всієї банківської системи. Крім того, відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається Фондом лише у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом НБУ на день настання недоступності вкладів. На жаль, Україна охоплена не тільки фінансовою кризою, але й кризою у владі – втратою довіри українців до всіх гілок влади і Президента. Найбільше питань викликає протистояння між лідерами «помаранчової» революції В.Ющенком і Ю.Тимошенко. Багато хто сподівався, що утворення після позачергових виборів 30 вересня 2007 року демократичної коаліції і формування уряду на паритетних засадах, тобто половина міністрів в уряді від БЮТ, а інша половина від блоку «Наша Україна-Народна Самооборона», дозволить вирішувати всі спірні питання між В.Ю. і Ю.Т. за узгодженням позицій обох сторін, як це і передбачено коаліційною угодою. Насправді, відбулася чергова «зрада» - так звана зміна орієнтації в першу чергу "Народної самооборони", керівництва НРУ, інших дрібних партій, що входять у пропрезидентський блок «НУ-НС», з Президента на Прем'єр-міністра. Уряд України з колегіального органу перетворився на «машину» для штампування постанов уряду, що відбиває інтереси лише блоку Прем’єр-міністра. Таке грубе порушення коаліційних домовленостей між БЮТ і блоком «НУ-НС» ще більше поглибило кризу довіри у відносинах політичних сил, що підтримують Президента і Прем’єр-Міністра. Навіть загроза масштабної економічної кризи не зупинила тотальну інфляцію довіри у стосунках між політичними силами. Після вересневих подій у Верховній раді, коли керівництво БЮТ пішло на тісну співпрацю з Партією регіонів, політичні сили, здається, остаточно втратили здатність домовлятися, бо ніхто нікому не вірить. Чи сприяє така політична ситуація в Україні поверненню довіри українців до банків ? Питання риторичне... (Далі буде). Сергій Соломаха, заступник голови Чернігівської обласної організації УНП
