– Пані Надіє! Такі зустрічі, які допомагають нам вистояти у вирі негараздів і випробувань, дарує сама доля.

– Справді, після тієї розмови почувалася так, немов у щирих друзів побувала: їхала маршруткою до Чернігова і все про цих хороших людей думала. Взагалі цьогорічний грудень виявився прихильним до мене. У радника Президента з питань патріотичного виховання молоді Володимира Бичека, якого знаю ще з тих пір, коли ми в нашому краї козацький похід організовували, цікава ідея виникла: записати «Козачку» у авторському виконанні. Тоді вже інший Володимир – Соломончук, керівник ансамблю народної пісні «Джерело» – руку підтримки подав. Всенький місяць до столиці на репетиції їздила. Згодом ми записалися на студії звукозапису Вищого музичного училища імені Глієра. Цей диск – проект подарунковий, не комерційний.
До речі, з українським козацтвом і Володимиром Бичеком, одним з його засновників, ми готуємо на радіо програму «Зустрічі» – на каналі «Культура». І ще одним задумом поділюся: весною сподіваємося зняти відеокліп пісні, як історичну замальовку.

– Крила у «Козачки» міцні й красиві, у світах її знають і шанують. Наше жіноцтво (навіть поважного віку бабусі) залюбки згадує про «синьоокого полковника» – і на родинних святах, і на концертах. Поділіться з нами, хто ж він, цей справжній чоловік-лицар?

– Щиро зізнаюся, що у мого героя головний прототип – безстрашний лицар, полковник козацький Іван Богун. Звісно, я і сучасників не обминула. Пісня «народжувалася» у поході «Дзвін-91» – і мене вразили стосунки запального Володимира Бичека та його коханої. Ну, хіба ж я могла не запозичити щось гарне у Володі? Між іншим, композитор Микола Збарацький, на вигадки мастак, представляв пісню саме так: «Присвячується першому новітньому чернігівському полковникові Володимиру Бичеку, який відродив на теренах області козацтво». І ще додам: синьоокому лицареві
притаманні риси багатьох моїх знайомих шляхетних (підкреслю це!) чоловіків.

– Ви чудово декламуєте! Ваша перша збірка випурхнула ще наприкінці минулого століття. Згодом у багатьох журналах і газетах знову з’являлися ваші вірші. Нещодавно долетіла до редакції хороша звістка: навесні прийде до читачів і нова книга Надії Галковської.

– А називається вона «Козацькими шляхами». У ній мої шанувальники зустрінуться з історичною фантастикою. Постійно фігурують у книзі ХVІІ і ХХ-ХХІ століття – і новели овіяні стилем козацького бароко. Звісно, новели й повісті мережані віршами…
Бачу, що в же рік новий у двері легенько стукає і телятко, лагідне та чепурненьке, до шибки притулилося. Зізнаюся, що і я народилася під сузір’ям Тільця. Отож сподіваюся, що рік прийдешній і для мене, і для земляків дорогих, і для всіх українців буде добрим, з сонцем на порозі – попри всі похмурі прогнози. Корова і бик – це ж трудівники одвічні, символи священні ще з доісторичних часів на тих землях, на яких наші предки працювали. Чи ж ми не вистоїмо у кризах? Тому й зичу всім чернігівцям у році новому добротворчої сили любові, яка здатна подолати всіляку негоду і
щастя-радість принести в кожну родину.

Галковська Надія - члена Проводу обласної організації УНП,
депутат Чернігівської районної ради