Його нестало несподівано. Ще минулого року, 10 серпня 2008 року, рідні, друзі та однопартійці відзначали ювілей Миколи – 60 років. Лунали тости, вітання, побажання… А, 24 січня 2009 року Миколу Андрієнка поховали. Він любив Україну і рідний край. Був не байдужим до громадської та політичної роботи. Одним з перших на Чернігівщині вступив до Народного Руху України за перебудову (ще у 1989 році), очолював Носівську районну організацію Української народної партії. Керівник районного штабу В.Ющенка у 2004р. Депутат районної ради. Після президентських виборів Миколу Андрієнка призначили головою Носівської районної державної адміністрації . І він вболівав за район, щодня напружено працював. Йому за це «подякували»… 10 липня 2007 року указом Президента Миколу Андрієнка звільнили з займаної посади. Це був болючий удар. Микола намагався знайти себе у віршах, він завершив роботу над романом «Лисогори», який почав писати ще років двадцять тому. Хотів написати трилогію « Карби на серці» про Україну і українців… Але не встиг… Вічна пам’ять тобі, Миколо. Чернігівська обласна організація Української Народної партії сумує з приводу передчасної смерті Миколи Андрієнка і висловлює співчуття рідним та близьким покійного.
