Якби або Прем’єр-міністр, або Президент діяли відкрито і публічно при формувані корпусу голів місцевих адміністрацій, то українці в кожному регіоні давно б побачили їх справжне політичне і професійне обличча, а не гідкий шабаш не чим не підтверджених взаємних звинувачень у засобах масової інформації, що дискредитує і розколює державу.
Судіть самі.
За Конституцією України (стаття 118) голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
За законом України «Про місцеві державні адміністрації» (статті 8, 9) кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України (КМУ) вносяться Прем'єр-міністром України. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України нову кандидатуру.
Отже, на Прем'єр-міністр України знаходиться на початку формування вертикалі виконавчої влади в Україні. Виключно йому законодавством надане право виносити на розгляд КМУ кандидатури на посаду голів облдержадміністрацій.
Якщо б запропонована Прем’єром кандидатура на посаду голови ОДА була б не тільки добре відома в регіоні, а ще б мала підтримку в місцевих радах або серед загалу виборців, то КМУ, а тим більше Президенту, було б дуже проблематично відхилити її. Навіть якщо б це відбулося, то секретаріату Президенту довелося б ретельно шукати причини щоб це зробити і брати на себе відповідальність за прийняття можливо непопулярного серед виборців рішення.
Та ось нарешті крига скресла.
Начебто «пощастило» жителям Київської області. Після призначення Віри Ульянченко головою Секретаріату Президента України Прем’єр-міністр Ю.Тимошенко за пропозицією облради запропонувала на посаду голови Київської ОДА добре відомого українському загалу 62–річного Валерія Пустовойтенка. У 1989 - 1993рр. він керував містом Дніпропетровськом на посадах голови виконкому і ради, а з обранням Л.Кучми Президентом України займав посади міністра КМУ, міністра транспорту, а з 16 липня 1997 по 22 грудня 1999 року був Прем’єр-міністром України.
Перед Президентом України непростий вибір: чи «віддати» столичну Київську область під оруду «дніпропетровського» клану, чи виконати рішення суду про поновлення на посаді голови Київської ОДА Євгена Жовтяка, якого було звільнено тільки за те, що треба було призначити на цю посаду Віру Ульянченко.
Поновити «померанчового» Є.Жовтяка, який жорстко критикував В.Ульянченко, означає не тільки визнати В.Ющенку незаконність своїх дій, але й отримати активного опонента у виконавчій гілці влади передодні виборів.
Яке рішення обере Президент України? Можливо, йому порадять щось інше… Наприклад, призначити в.о. голови Київської ОДА надійного і перевіреного Х.
Головне, що у виборців, чи не вперше за останні роки, з’явилась можливість не тільки самим оцінити, запропоновану Ю.Тимошенко кандидатуру на голову Київської ОДА, але й зробити власний висновок щодо дій, а не слів В.Ющенка. Сергій Соломаха, заступник голови
Чернгівської обласної організації УНП P.S. Позиція Євгена Жовтяка:
«Так, з 22 грудня 2008 року, коли набрала чинності постанова суду, я є головою Київської облдержадміністрації. Але до моменту звільнення з цієї посади Віри Ульянченко не було механізму мого фактичного поновлення на посаді.
Після того ж, як Президент Віктор Ющенко звільнив її з посади і призначив керівником свого секретаріату, немає жодних юридичних перешкод для того, щоб я приступив до виконання посадових обов’язків голови Київської обласної державної адміністрації.
Для цього не потрібно видавати жодних нормативно-правових актів, достатньо мого розпорядження про те, що я приступив до виконання обов’язків. Скажу навіть більше – немає жодного юридичного пояснення, чому я цього не роблю.
Я не приступаю до роботи винятково з морально-етичних міркувань. Для того щоб робити подальші кроки мені потрібно почути думку Президента з цього питання.»
|
