Зміни до Конституції, були внесені в грудня 2004 року, Україна змінила форму державного устрою з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. Чи потрібні були ці зміни?

Відповіді на ці питання ми спробуємо знайти в Володимира Ступака – в депутата Чернігівської міської ради, голови Чернігівської обласної організації Української народної партії, депутата IV скликання Верховної Ради. Нагадаємо, що представники УНП брали активну участь в роботі над Конституцією. З моменту її прийняття в 1996 році ця партія завжди виступала проти будь-яких змін та поправок до Основного Закону.

– Володимире Федоровичу, 28 червня Україна святкуватиме День Конституції. Що для Вас особисто означає цей день?

* Як і для більшості українців, для мене цей день є святом. Святом Конституції, яка закріпила, що Україна є незалежною правовою, демократичною державою. Для мене це радісне свято, бо цілий рік ми боролися за Конституцію. В Чернігові працював громадський Комітет підтримки Конституції, який проводив значну роботу. Ми зібрали десятки тисяч підписів до Верховної Ради з вимогою прийняти Основний Закон країни. І от нарешті вранці, 28 червня 1996 року після багатомісячних дискусій в парламенті і відомої «конституційної» ночі Основний Закон держави був прийнятий. Це було справді свято. Я пам’ятаю як до приміщення УНП (тоді ми були Народний Рух України) заходили люди з емоційним піднесенням і просто плакали від радості.

* Які помилки, коли пройшов час, Ви помітили в Основному Законі країни? Чи потрібно, по-Вашому, щось змінити?

* У Конституції 1996 року не було якихось системних помилок. Вона могла бути гіршою, але не могла бути кращою. Це був компромісний варіант, який об’єднав парламент і всю Україну. На моє переконання, тоді була проведена дуже серйозна та якісна робота, в результаті якої нарешті порозумілися всі гілки влади. Це я говорю не тому що багато представників УНП брали участь в цій роботі, а тому що результат отримав високі оцінки, зокрема, з боку світової спільноти. На жаль, багатьом як і тоді, так і зараз нормальні закони дійсно не дають спокою. Якщо депутати з олігархічних політичних сил, взагалі не звикли виконувати закони, то цим і пояснюється їхнє прагнення підім’яти українську Конституцію під себе. Хіба не ахметови, фельдмани, пінчуки, коломойські та інші олігархи почали дискредитацію новоприйнятої Конституції вже на другий день після її ухвалення? Для того щоб якомога більше «прихватизувати» державної власності, потрібно було зруйнувати правове поле. І вони його зруйнували тим, що не виконували закони й створили правовий нігілізм під кучмівським дахом. В рамках кількох фінансово-політичних груп почався безконтрольний дерибан державної власності. Зараз більшість з цих діячів сидять у депутатських кріслах від БЮТ та Партії регіонів. Саме ці процеси призвели у 2004 році до серйозного удару по Конституції, коли був задекларований перехід до парламентської форми державного устрою. Відбулося розбалансування системи влади. По суті, на конституційному рівні був закладений конфлікт між Президентом і Прем’єр-міністром, які одночасно керують виконавчою владою.

* Значить, Україна не була готова до переходу до парламентсько-президентської республіки?

* На мою думку, і це є позицією Української народної партії, Україна повинна бути президентсько-парламентською республікою, як це було закладено в 1996 році. А те, що пропонували нам БЮТ та Партія регіонів, є просто узурпація влади двома силами. Попросту кажучи, вони вкрали в народу державну власність й посягнули вже на останнє що залишилося – право обирати собі владу. Адже як іще по іншому можна, наприклад, оцінити, запропоновані зміни до Конституції щодо обирання президента у Верховній Раді? Нажаль, попри декларативні заяви Януковича стосовно припинення переговорів щодо конституційних змін, загроза все одно залишається, бо переговори продовжуються. І основна їх тема – як розділити Україну і поділити владу між БЮТ і Партією регіонів.

* В зв’язку з тим, як Ви оцінюєте ініціативи Президента України щодо змін до Конституції?

* Незважаючи на позитивну оцінку Венеціанської комісії, яку отримав президентський проект Конституції, його приймати не можна. На мою думку, зміни до Конституції, де йдеться про двопалатний парламент нічого доброго нам не принесуть крім загрози місцевого сепаратизму. Звісно, що багатим регіонам це буде на руку, а от дотаційні потерпатимуть іще більше. Україна ще не готова до таких змін. Напередодні президентських виборів ніяких змін до Конституції приймати не потрібно. Повернутись до цієї теми можна лише тоді коли буде, хоча б відносна політична стабільність в державі. Головне завдання влади має бути таке: виконувати Конституцію, а не міняти її.

Ігор Левенок