патріот: Скільки Рухів було і є у нас зараз? Бо я трохи вже заплутався. До якого "руху" ви себе відносете, панове?

Сергій СОЛОМАХА: Якщо дуже стисло. Масову громадсько-політичну організацію Народний Рух України за перебудову було засновано 8-10 вересня 1989 року.
У жовтні 1992 року під час ІV з’їзду РУХу було ухвалено зміни Статуту і таким чином було засновано нову політичну партію під назвою НРУ, яку і очолив В’ячеслав Чорновіл.
28 лютого 1999 року Х-й позачерговий з’їзд партії НРУ обрав головою партії Юрія Костенка., але так званий ІІ-й етап ІХ з’їзду, ініційований прихильниками В’ячеслава Чорновола, який мав на той час меншу підтримку в партії, виключив усіх «розкольників» з НРУ, змінив Статут НРУ і перетворив її в партію вождистського типу. Кучмістський Мінюст і суди були на боці «чорноволівців».
18 грудня 1999 році рухівці, виключені з НРУ Удовенка, вимушені були заснувати іншу партію - РУХ(Український Народний Рух). З 25 січня 2003 року нашу партію було перейменовано в Українську Народну партію.
Але ці перипетії фактично не стосувалися чернігівських рухівців, бо обласна організація міняла лише вивіску. Обласна організація у більшості залишалась тією самою, що була утворена 9 липня 1989 року.

патріот: Друге моє запитання. Ваше ставлення до партій типу СНПУ, Патріот України, Націонал-трудова партія, Слава і честь? Це праві партії, ультраправі чи фашисти? Чи може ще щось? Які їхні перспективи?

Сергій СОЛОМАХА: 1. По великому рахунку не можу собі уявити справжнього українця-одноосібника зі здоровим глуздом, який був би одночасно правим націоналістом і лівим інтернаціоналістом. Саме такі антагоністичні бренди від націоналізму і марксизму-ленінізму поєднуються, часто-густо, навіть в назвах цих організацій, наприклад, націонал-соціальна.
Звісно, інші більш досвідчені політики можуть це приховувати за розкрученими інтернаціональними брендами.
До чого приводить така ідеологічна абракадабра в головах насамперед молодих людей?
З історії добре відомо, чим закінчила, наприклад, Націонал-соціалістична робоча партія Німеччини.
Націоналісти по своїй природі – праві. Як вони можуть бути одночасно лівими?
Шкода, що декого з молодих українських патріотів, які ще не встигли отримати щеплення від радикального УРА-патріотизму, ловлять на гачок яскравої радикальної риторики деякі більш досвідчені політики.
2. З іншого боку, зрозуміло як важко розібратися молоді в політичних викрутасах української політики. Навіть на 20-річчя такої масової політичної організації, як НРУ за перебудову, одна політична партія розставила тисячі біг-бордів по всій Україні портрети свого лідера, який не має жодного відношення до цієї події.
Не дарма колись казали: важко бути молодим.
3. Буде злочином проти України, якщо ми знову здійснимо розкол серед українських патріотів, на зразок того, що стався між послідовниками «старої гвардії» націоналістів на чолі з Андрієм Мельником і прихильниками молодого радикального Степана Бандери.
Цим скористаються лише наші вороги в своїх інтересах.

Редактор новин: Чому нас вже не 52 мільйони? Не воюємо, не голодуємо...

Сергій СОЛОМАХА: Все дуже просто:
1. Відкрили кордони і 5-7 мільйонів найбільш активних людей виїхало у пошуках кращої долі.
2. Політика Компартії не сприяла створенню багатодітних сімей і більшість сімей в 60-70-х роках мало одну, максимум дві дитини. Наслідок - природна демографічна криза сьогодні.
3. 70 років заборони власності не спонукали людей до того, щоб мати спадкоємців.
Ще можна назвати з десяток причин, які до цього призвели.

М.Боюра: Шановні, а ви сьогодні не жалкуєте, що у свій час нічого народного не прихватили і залишилися без фінансової бази, а відтак і без влади?- всі ваші опоненти тому і при владі, що в свій час прихватизували народне і тепер купують всіх і вся.

Сергій СОЛОМАХА: Ми просто були так виховані, що просто не могли цього робити. Все залежить від виховання.
Якщо компартійних функціонерів виховали грести під себе, то вони це і зробили.
А ми щиро вірили, що потрібно будувати державу. Тому немає про що жалкувати. Далі - це справа наших дітей. Головне, щоб були рівні можливості незалежно від походження для здобуття освіти, реалізації здібностей, щоб була чесна конкуренція. Але за це треба ще боротися.

Семен: Чи потрібен зараз РУХ Україні? Якщо так, то чому він постійно "пролітає" на виборах?

Сергій СОЛОМАХА: Масова громадсько-політична організація, яким був Народний Рух України (за перебудову) у 1989-1992 рр., виконала своє завдання – виборола незалежність України, частково демократичні засади української державності, заклала основи для розбудови громадянського суспільства.
На виборах сьогодні більшість мандатів в радах всіх рівнів виборюють безідеологічні мегаблоки, які фактично за гроші купують виборців та виборчі комісії, тому УНП, як ідеологічна партія українського середнього класу, не може ще з ними конкурувати.
А масові народні Рухи, яким був РУХ, не виникають на замовлення політиків чи за ті ж гроші, а є наслідком потрапляння суспільства в «глухий кут», в першу чергу моральної, культурної, національної, економічної деградації, як це було з комуністичною владою наприкінці 1980-х в усій Східній Європі.
Буде в Україні подібна ситуація як наприкінці 1980-х років – виникне і новий народний рух, наприклад, за громадянське суспільство, чи проти корупції, чи проти вимирання нації. Час покаже!

читач: Чи не читали шановні добродії твір Кожелянка "Нарцис"? Дійові особи там ніби списані з нашої обласної організації Руху часів його єдності. Рекомендую почитати, до понеділка встигнете. Цей твір навіяв такі запитання:
1. Чого прагнули рухівські боси наприкінці 80-х? Незалежності і могутності України? Чи посад і покращення власних статків після того, як пересядуть з "Жигулів" на "Волгу"?
2. З яких причин Соломаха зараз знаходиться саме в УНП? Чому не в НРУ Тарасюка?
3. УНП - це ідеологічна партія чи бізнес-проект? Якщо це ідеологічна партія, то що там робить і з якого дива депутат Сухомлин? Який його стаж прихильника організації? Хто його рекомендував і яке логічне пояснення тісного союзу Сухомлина і УНП? Чому після приходу цієї особи Рух почав підтримувати газету іншого Сухомлина з ідентичною "Сіверщині" назвою?
4. Куди зникли з партії ідейні особистості? З яких причин? Чому левова частка ідейних людей шукають себе в організації "Свобода" пана Тягнибока?
5. Коли з"явився в Народному Русі пан Ступак? Де він був до Руху, які його причини приходу в Рух? Яка його роль в розколі Руху і переході майже всієї організації до УНП Костенка?? Яку посаду займає зараз?
Мені дуже цікаво почути на все це відповідь.

Сергій СОЛОМАХА: На жаль, не читав «Нарциса», але давно помітив схожість типажів і характерів людей і навіть алгоритму їх дій як у «неформальних» чи громадських, так і в державних структурах усіх рівнів. Змінити природу людей, мабуть, спроможний тільки Творець.
1. Наприкінці 80-х років «рухівських» босів на рівні регіонів не існувало. Авторитет лідерів Руху тримався виключно на їх харизмі і активності. Тому говорити про якісь меркантильні інтереси перших рухівців щонайменше цинічно і непорядно. Перші рухівці ризикували всім: роботою, власним здоров’ям, родиною.
У 1992-1994 роках знайти бажаючих серед рухівців працювати в державних структурах було проблемою. Більшість рухівців свято вірили комуністичний пропаганді, що керувати у державі, в т. ч. на місцевому рівні, повинні так звані господарники (директори підприємств), яких серед рухівців практично не було.
2. Питання поставлено, мабуть, не коректно. Це у Бориса Тарасюка треба запитати – чому він не в Русі Соломахи, Сарани. Костенка, Зайця, Червонія ? Хто такий Борис Тарасюк для рухівців?
В першу чергу, це – «варяг», двічі екс-міністр закордонних справ, який, як всім відомо, до створення і діяльності такої масової громадсько-політичної організації, яким був Народний Рух України (за перебудову) у 1989-1992рр., не має ніякого відношення. До речі, і до політичної партії НРУ він також не мав ніякого відношення, Аж до його запрошення деякими розгубленими колишніми «рухівцями» на посаду голови партії НРУ він був членом партії ліберальної спрямування ПРП на чолі з Віктором Пинзеником.
Ось чому Соломаха в УНП, що на Чернігівщині є спадкоємницею масової громадсько-політичної організації РУХу. Це ми доводили всі 20 років з дня заснування. Рух був і є УНП. А Соломаха був і залишиться рухівцем, як і більшість рухівців кінця 80-х років.
3. УНП була і, сподіваюсь, залишиться ідеологічною партією. Щодо виборів у 2006 році, то УНП довелося йти на вибори не самостійно, а у блоці з іншими партіями і навіть з деякими VIP-особами.
Причина банальна – панування в політиці бізнес-проектів мегаблоків і виборчих проектів. Як показали вибори 2006 року, ідеологічній партії змагатися на виборах з олігархічними мегаблоками виявилося не можливим.
А щодо газети, то РУХ-УНП підтримував і підтримує «Сіверщину». Про що свідчить хоча б той факт, шо я є багаторічним економічним оглядачем «Сіверщини».
Інша справа, що газета «Сіверщина» поміняла видавця, яким був спочатку НРУ, а потім УНП. Але це пов’язано виключно з економічними проблемами виживання громадсько-політичного, яким є сьогодні «Сіверщина», а не партійного видання.
Щодо Ігоря Сухомлина, то він є членом УНП з січня 2006 року.
Чому він вирішив і його бізнес-команда назвати свою приватну бізнесову газету так чи інакше? Це питання виключно до нього.
4. Багато ідейних особистостей таких, як А. Майба, О.Котенко, І. Неділько, В. Перепеча і ще багато рухівців, на жаль, не дожили до 20-річчя Руху. Вічна їм пам’ять.
Щодо «левової частки ідейних людей», що шукає себе в інших організаціях, то крім Олександра Ясенчука, який очолює ще декілька громадських організацій, згадати інших більш-менш відомих «ідейних» людей, які пішли з УНП, Слава Богу, не можу. УНП - партія демократична: написав заяву про вихід з УНП - задовольнили. Нехай Сашко, справді талановита молода людина, спробує себе реалізувати ще й у «Свободі». Хоча ніхто не заважав йому робити це в УНП.
5. Володимир Ступак прийшов у масову громадсько-політичну організацію РУХ десь навесні 1990 року через Товариство української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», де був на той час відповідальним секретарем. Причини виходу його з КПРС навесні того ж 1990 року Володимир Ступак сам виклав публічно у відкритому листі, надрукованому в газеті «Комсомольський гарт». За цей лист його «попросили» з обкому ЛКСМУ, де він працював, здається, завідувачем сектору роботи з сільською і професійно-технічною молоддю. Точно не пам’ятаю. Думаю, Володимир Ступак спроможний і сам відповісти на це питання.
Щодо ролі Володимира Ступака в розколі Руху у 1999 року, то я її не бачу взагалі. Навпаки, Чернігівська обласна організація, яку він тоді очолював, підтримала на партійному «праймеріз» усіх претендентів у кандидати на Президента України від РУХу – і В’ячеслава Чорновола, і Юрія Костенка, і Геннадія Удовенка, і Богдана Бойка. Тому чернігівські рухівці не брали участі у конфлікті, що виник між В’ячеславом Чорноволом і тією частиною рухівців, які наполягали на тому, щоб партія висунула реального кандидата у Президенти, а не маловідомого рухівському загалу «варяга» Удовенка.
Майже вся Чернігівська організація залишилася в лавах РУХу (Українського Народного Руху), тобто УНП, тому що була побудована на демократичних засадах і не сприймала авторитарного стилю керівництва, що домінує в НРУ і інших організаціях досі.
Зараз Володимир Ступак – голова Чернігівської обласної організації, член правління, заступник голови Секретаріату УНП.

революціонер: на прикінці 90-х на нашому терені діяли три праві партії УНП, РУХ та КУН, між ними була більш-менш співпраця, чому зараз взагалі зник РУХ і в якому він зараз становищі, і чому між КУНом та УНП нема співпраці? чи ведуться переговори про проведення виборів на місцевому рівні єдиним блоком УНП, КУН, РУХ та Свобода?

Сергій СОЛОМАХА: У 2006 році Чернігівська обласна організація НРУ увійшла разом з НСНУ до місцевого обласного блоку «Наша Україна», тож провела через нього одного депутата в обласну раду і певну кількість депутатів в деякі з районних та міських рад. Важко сказати, в якому становищі зараз перебуває НРУ Тарасюка на Чернігівщині. Мабуть, в такому ж, як і їхні союзники з «Нашої України».
Про якісь переговори між УНП, КУНом, РУХом та Свободою мені не відомо? До нас на Щорса,4 поки що ніхто звертався. Ми готові, як демократична партія, до будь-якої співраці, як на обласному, так і на районному рівні.

Стас: На мою думку, РУХ виконав перше своє завдання - здобуття незалежності, а ось друге своє завдання - побудова демократичної держави до цього часу не виконане. Чи не здається Вам, що рухівські розколи почалися зразу ж після досягнення першої мети - незалежності? Друге питання: до 1996 року РУХ був відкритою демократичною структурою, навіть при прийнятті рішень. Чи не здається Вам, що пан Ступак перетворив організацію в закриту бюрократичну структуру? А голосування в міській раді по земельних питаннях, де група часто підтримує земельні питання пана Багмута, викликає, як мінімум здивування? Чи не здається Вам, що безмінний голова більше ніж 15 років, це ненормально? Це криза організації... Чи не пора зробити зміну керівництва? Чи у Вас дифіцит кадрів?

Сергій СОЛОМАХА: 1. Цілком згоден. А ось, як Ви кажете, «рухівські розколи» почалися дещо пізніше – у 1998 році після виборів до Верховної Ради, коли НРУ набрав 9,4 % голосів і єдиний з національно-патріотичних партій пройшов до парламенту за партійними списками. Після цього влітку 1998 року був скликаний з’їзд з одним фактично питанням – усунення Олександра Лавріновича з посади першого заступника голови НРУ і презентація Геннадія Удовенка. А на початку осені 1998 року почалися партійні «праймериз» по висуванню претендента у кандидата на Президента України. До речі, Удовенко вперше з»явися в якості претендента саме у Чернігівській обласній організації на прохання В’ячеслава Коваля.
2. Не згоден, що Рух був тільки до 1996 року демократичною структурою. Таким він залишається і зараз. Звісно, у порівнянні з іншими «демократичними» партіями і всеукраїнськими об’єднаннями. Саме завдяки зусиллям Володимира Ступака та інших старих рухівців Чернігівський РУХ з початкового 1989 року напіванархічного стану став не тільки керованою обраним керівництвом (тобто бюрократичною), але й демократичною організацією.
Вибори голови партії, обласної та районних організацій в УНП за Статутом відбуваються виключно таємним шляхом. Не буде Володимир Ступак влаштовувати партійців – оберуть на конференції іншого голову.
Щодо Ваших тверджень про голосування в міській раді Ступака, то в мене теж викликають, як мінімум, здивування такі голослівні заяви, бо в міськраді по земельних питаннях поіменні голосування основні гравці проводити не рвуться.
Чого-чого, а дефіциту кадрів на керівника обласної УНП ніколи не було. Саме тому 17 років поспіль завдяки демократичному стилю керування організацією Володимиром Ступаком його обирають на голову організації.
До речі, більше за Володимира Ступака лідером обласного Руху в УНП був тільки нещодавно трагічно загиблий наш побратим Василь Червоній.

Ghost: Свого часу один із засновників НРУ і його Голова - В'ячеслав Чорновіл, - справді розуміючи, що собою являє наша країна, виступав за федеральний устрій України.
Наскільки сучасний РУХ розділяє думки та ідеї того, ким він так пишається?
Яке взагалі бачення майбутнього укарїнської державності (адмінустрій, форма правління, мова, місце у світі тощо)?
Тільки, будь ласка, КОНКРЕТНІ відповіді, а не загальне словоблуддя в гірших традиціях сучасного політикуму!

Сергій СОЛОМАХА: Уточнимо. Дійсно В’ятчеслав Чорновіл був одним із засновників масової громадсько-політичної організації НРУ (за перебудову), а також його співголовою з лютого по жовтень 1992 року, а от головою він був вже іншої структури - політичної партії НРУ(з жовтня 1992 року по лютий 1998 року).
Щодо ролі лідерів-вождів в українській національно-визвольній боротьбі, то погодьтесь, що рухівців можна вже поставити у «негативний ряд» поряд з мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. Але те, що саме в назві «рухівці» не має прізвища вождя (чи то В. Чорновола, чи нашого земляка Л. Лук’яненка), свідчить про те, що це був справжній народний рух за незалежну демократичну європейську Україну. І хай так і буде.
УНП бачить Україну унітарною європейською, суверенною, демократичною, соціальною, правовою державою. А щодо федералізму В’ячеслава Чорновола, то писав він про це ще до утворення РУХу. Погодьтеся, таке Герою України можна пробачити.
Все інше щодо майбутнього державності України можна прочитати на нашому загальнопартійному сайті unp.ua чи сайті обласної організації – unp.net.ua або передплатити і читати партійну газету «Народне слово», передплатний індекс 21558.

Петро: Коли я тягав Чорну Волгу по чернігову ( Ковбасна революція), то про Ступака нікто не чув, він прийшов з Просвіти в період Кравчука- Мельничука , і розвалив своєю демагогією з Соломахою РУХ , справжнім руховцем був ПЕРЕПЕЧА, Сарана, Панченко.

Сергій СОЛОМАХА: Українська національно-визвольна революція 1989-1992 рр. «ковбасною революцією» тільки розпочала активну фазу. До дня незалежності це було більше півтора року. Тож куди себе прикласти був час…
Хто і як розвалював - дає оцінку історія, не суб’єктивна думка, на яку має право кожен.
Справжні рухівці завжди залишають рухівцями… Віктор Іванович Перепеча помер 25 травня цього року.

Шева: 1. Чи велика підтримка правих ідей на Чернігівщині на вашу думку?
2. Які помилки партій ви бачите в роботі?
3. Як об"єднати правий спектр партій і чи це можливо?

Сергій СОЛОМАХА: На Чернігівщині, на жаль, через її депресивно-вимираючий стан «праві» погляди може сповідувати не більше 10% людей.
Але це найбільш продуктивна в економічному платні частина чернігівської громади.
Щоб говорити про помилки партій, потрібно, щоб це були партії, а не бізнес-проекти.
На Чернігівщині давно «праві» сили мають перевірену часом політичну партію – УНП. Але замість гуртування – маємо розпорошення, яке йде зі столиці, а не є місцевим феноменом.

Шева: 1. Ви, зараховуєте УНП до правих партій? Якщо так, то чому її лідери, але в більшій мірі рядове членство, дозволяє входження своєї партії в блок, який є членом коаліції, представники якої, а саме БЮТ, ведуть перемовини з ворогами України - комуністами? Співпрацю БЮТ і комуністів можна прослідкувати по голосуванню. І при цьому жодної реакції від УНП.
2. Ваше розуміння поняття "права партія"?
3. Зараз у всіх ЗМІ УНП просуває гасло "Купуй Українське". Лібералізоване гасло Західних територій України початку 20 ст, яке звучало: "Свій до свого по своє!" Це була заборона Українцям купувати товари у чужинців, або товари вироблені чужинцями, навіть на території України. Адже ми розуміємо, що гроші, які заробляють не Українці (Ахметов, Коломойський, Фельдман, Рабінович і т.д.) на Українцях, ніколи не підуть на розбудову Української нації і Української Держави. Якщо УНП позиціонує себе як проукраїнська права партія, тоді чому таке гасло і ваше розуміння цього гасла?

Сергій СОЛОМАХА: Гасло «Купуй українське!» має великий спектр вглибину: від «виробляй, слухай, співай, дивись», до «захищай українське».
Щодо «співпраці» або «перемовин з ворогами», то для «правих» ворогами можуть бути тільки негромадяни власної держави, які зазіхають на незалежність національної держави, тобто, «резиденти» інших держав. Але навіть з ними ведуть перемовини згідно статуту ООН.
Шановний Шева, здається, ви хворієте класовим підходом до оцінки подій.

Олександр Ступак: З ювілеєм Вас,щастя і довголіття.З усіма успіхами Руху,були і поразки.На превеликий жаль,ці пораски переслідують проукраїнськи партії,громадськи організації на 18 році незалежності Української держави,головна причина сипаратні війни.Від цього є реальний шанс втрати незалежності.Кожний громадянин повинен дотримуватись закону,партії,громадськи організації також діють в межах закону.Але на жаль наші керманичі ставлять вище свої інтереси чим суспільства і держави в цілому,від цього і програєм.Я.особисто як громадянин і *** Чернігівської обласної організації ВО "СВОБОДА",керівницство організації,вперше мабуть на лівобережний Україні намагалися сконсолідувати проукраїнськи політичні партії,організації,,провели на Черніговщині ряд спільних акцій,в яких взяли участь КУН,УНА-УНСО,УНП,РУХ,Патріот України,Альтернатива, козацство,Свобода,і ряд др. Це грандіозні акції як для Черніговщини.Завжди чув від керівницства чому були ті не угодні,други,треті,ми найкращі.Атаманщина тай годі. Питання як консолідувати і централізувати правий політичний рух на Україні,наповнити змістом,зробити його національним не тільки по формі але й по змісту і чи готові Ви особисто прийняти в цьому участь?.бо впевнений маєте життєвий досвід. к. тел.80963497352 *** О, Ступак

Сергій СОЛОМАХА: Дякуємо пану Олександру за привітання з ювілеєм створення масової громадсько-політичної організації НРУ за перебудову. До речі, 9 липня 1989 року РУХ створювали саме з метою об’єднання і координації зусиль різних "неформальних" або демократичних об'єднань, яких на той час було в Україні біля 47 тисяч, та товариства української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта».
Переконаний, ніщо, крім амбіцій самих партійних лідерів, не може заважати об’єднанню українських патріотів на регіональному рівні.
Слава Україні !
Слава Героям!

Сашко Ясенчук: У свій час праві, зокрема УНП, взяли активну участь у так званій "Помаранчевій революції". Чи не жалкуєте Ви про це? Також на останніх виборах УНП увійшло у блок з "Нунсяками" підтримавши В. Ющенко. Кого на цих президентських виборах буде підтримувати УНП? Чи можливе обєднанння правих сил в Україні?
Дякую.

Сергій СОЛОМАХА: У 2002-му році саме УНП була одним з трьох засновників блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", який переміг на виборах. Тому природньо у 2004 році підтримали Віктора Ющенка на президентських виборах, бо тільки у нього був шанс перемогти Кучму. І слава Богу, що це сталося. Тому жалкувати не доводиться. Єдине, за чим можна жалкувати - за невикористаними можливостями.
Українцям завжди найважче переживати власні перемоги. Приклад Конотопа це доводить.
На виборах УНП підтримає кандидата, якого висуне партійний з'їзд. Нагадаю, що Віктор Ющенко був самовисуванцем.
В Україні можливо все: ПР об'єднується з БЮТом... Далі продовжуйте самі. Але чи дозволить це народ?

Василь Чепурний: Наскільки є перспективними в Україні праві партії, якщо глобалізований світ закликає до толерантності, економіки без кордонів, одностатевих шлюбів та інших ліберальних цінностей?

Сергій СОЛОМАХА: Якщо є ліві партії, безумовно, є і праві. Однополярний світ закінчується Північною Кореєю. Такі перспективи ми мали 20 років тому. І треба подякувати мільйонам рухівців, які цього не допустили.
Українці за своєю одноосібницькою природою - праві.
Коли українці будуть мати власність, яку буде потрібно передавати у спадщину, вони будуть мати не менше п"яти дітей. Саме це і лякає глобалізований світ, бо в Україні на одну людину припадає найбільше орної землі. Яка може не тільки продовольство, але і біопаливо. Головне, щоб це зрозуміли самі українці.
Тому вітаємо всіх українців з 9-м липня - днем українських перемог на Сіверщині.
9 липня 1659 року, тобто 350 років тому, козацьке військо на чолі з гетьманом Іваном Виговським здобуло блискучу перемогу на нашій Сіверській землі під Конотопом над Московськими загарбниками.
330 років потому, відновлюючи славні козацькі звитяги, 9 липня 1989 року в Чернігові представники різних "неформальних" демократичних об'єднань, Української Гельсинської Спілки, Товариства української мови Чернігово-Сіверщини утворили масову громадсько-політичну організацію Чернігівську Крайову організацію Народного Руху України за перебудову, яка внесла значний вклад у руйнування тоталітарного комуністичного режиму, відновлення української державності, національне відродження, політичне реформування країни, закладення фундаменту побудови громадянського суспільства в Україні. Щиро вітаємо з цими перемогами всіх рухівців, всіх українських патріотів, всіх земляків-сіверян!
Дякую всім читачам «Високого Валу» за поставлені запитання і бажаю успіхів Асоціації чернігівських медіа.
Слава УКРАЇНІ!
Слава ГЕРОЯМ!