О шостій двадцять ранку 19 серпня 1991 року мені зателефонував мій друг і колега Владислав Савенок. У голосі була тривога. «Увімкни радіо. В країні переворот. Горбачов, як сказали, хворий. Невідомо, чи взагалі живий. Поговоримо на роботі» .
Ми тоді працювали в газеті «Чернігівські Відомості», і вона, як на той час, вважалася газетою відносно «вільнодумною», демократичного спрямування.

Я відразу зателефонувала редактору опозиційної газети «Громада» Віталію Москаленку. Він сприйняв це, як невдалий вранішній жарт, і невдоволено буркнув щось на зразок: «Знайшла привід розбудити». Я тоді сказала: «Дивись, щоб тебе у ліжку не заарештували».
Схоже, що це подіяло, бо через кілька хвилин він уже сам пер ... Далі »