Початок » 2012»Липень»16 » 22 річниця Декларації про державний суверенітет України
22 річниця Декларації про державний суверенітет України
12:45
22 роки тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Декларація утверджувала сучасну назву держави - Україна, запроваджувала поняття "національна держава", наголошувала на приналежності до українського народу громадян усіх національностей, гарантувала громадянам рівність перед законом, права та свободи, передбачені як Конституцією УРСР, так і нормами міжнародного права.
Також гарантувалися територіальне верховенство та недоторканність кордонів, економічна самостійність і захист усіх форм власності, національно-культурне відродження українського народу. Україна заявила про право на власні збройні сили, внутрішні війська й органи держбезпеки, безпосередні та рівноправні відносини з іншими учасниками міжнародного права. В декларації наголошувалось, що будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, інших угруповань чи окремих осіб незаконні і будуть каратись згідно із законодавством. Декларація, прийнята ще за радянських часів, була спрямована на забезпечення суверенітету України у складі Радянського Союзу, тому окремі її положення застаріли, хоча в цілому вона не втратила свого значення і донині.
Слід згадати, що Декларація приймалася в роки розвалу СРСР. В той час міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички.
11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. На вулицях українських міст Українська Міжпартійна Асамблея вже вела реєстрацію громадян Української Народної Республіки.
12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, основною метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки.
15 липня 1990 року почалася перша сесія Верховної Ради УРСР 12-го скликання. Уперше в історії ВР республіки функціонувала за парламентським режимом. Перша сесія тривала не день-два, як раніше, а 60 робочих днів. І в залі, і біля будівлі парламенту в цей час вирувало море пристрастей. Розглядати питання про державний суверенітет Верховній раді довелося в складних умовах.
Дискусії тривали довго. Але 16 липня поіменний голосуванням був ухвалений остаточний варіант тексту Декларації про державний суверенітет. «За» проголосували майже всі члени парламенту (утримався один, ще четверо були проти). Винести в назву документу слово «незалежність» депутати так і не наважилися, хоча відповідних пропозицій було немало.
Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, XXVIII з'їзд КПУ прийняв резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР» (16 липня 1990р.). Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду.
Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларації Росії і комуністів. По-перше, це фактично була програма побудови незалежної держави. По-друге, Декларація надала поштовх і напрямок процесу утворення національних держав на теренах падаючої комуністичної імперії. За місяць Верховна рада Білоруської РСР прийняла декларацію про суверенітет республіки, яка повторювала тези української декларації про побудову самостійної держави.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Однак це не означало революційної зміни поглядів комуністів. Заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.
День прийняття Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України. Цікавим фактом було те, що за відсутності інших ритуалів у першу річницю прийняття Декларації комуністичні керівники урочисто несли квіти до пам'ятників Леніну, які обов'язково були у центрі кожного міста.
