490-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-нацистських терористів або рашистів.
Зміна вітру з північного на західний принесло нарешті нічний, місцями рясний, дощ, який змінився дещо прохолодним, але часом сонячним днем.
Сподіваємось, що кількаденна дощова погода дещо призупинить аж занадто стрімке падіння рівня води в Десні і підживить надії аграрників і городників на добрий цьогорічний врожай.
21-й день контрнаступу.
Тривають штурмові дії Сил оборони України по прориву оборони ворога на Південному напрямку і зусилля по оточенню ворога у знищеному Бахмуті.
Водничас, міністр оборони України запевнив «Financial Times», що основні військові резерви України, зокрема більшість бригад, нещодавно навчених на Заході та озброєних сучасними танками та бронемашинами НАТО, ще не були задіяні в операції.
Уночі 28 червня ППО Сил оборони України знищено шість баражуючих боєприпасів «Shahed-136/131», якими ворог атакував з південно-східного напрямку.
Нажаль, напередодні, увечорі 27 червня, рівно рік потому після удару по ТЦ "Амстор" в Кременчуці, де загинуло 22 людини, ворог здіснив терористичний ракетний удар по центру Краматорська. Одна з двох ракет «Іскандер» влучила в кафе-піцерію. Загинуло 12 людей, з них 3 дітей, та 60 - поранено.
Водночас, на РФії продовжується "відновлення" стабільності їх пропагандистського простору після «суботнього путчу» ЧВК «Вагнер». Так ватажка заколотників відправлено до окупованої Білорусії, а військові генерали, які поки що зберегли свої посади, «святкують» разом з товаришем Пу перемогу. Звісно, що піррову перемогу.
28 червня – День Конституції Украї́ни, державне свято, встановлене на честь основного Закону України, ухваленого в ніч з 27 на 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України ІІ-го скликання.
На державне свято до Києва без огодошення на перемовини щодо підготовки до саміту НАТО у Вільнюсі прибули президенти Польщі і Литви.
Конституція України 1996 року була результатом компромісу між колоніальною комуно-савєтською номенклатурою, червоними директорами на чолі з Другим Президентом України, які перемогли на дострокових виборах 1994 року під гаслом «Спасібо руху за разруху» і націонал-демократами рухівцями, які намагалися зберегти парламентаризм і незалежність України, підтримані українцями на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.
Нажаль, колоніальній комуно-савєтській номенклатурі разом КГБістами вдалося протягнути в Конституції України президентсько-парламенську модель устрою України.
Натомість, націонал-демократам вдалося уникнути ухвалення Конституції України шляхом референдуму та ввести у Конституції України європейське поняття Український народ замість народ України, на відміну від РФії, Республики Білорусь і Казахстану.
Під час Памаранчової революції (8 грудня 2004 р.) та після Революції гідності (2 березня 2014 р.) Українському народові швидко через Верховну Раду Україну вдалося змінити конституційний устрій держави на більш притаманну європейцям модель - парламентсько-президентську республіку.
Нажаль, після проведення, на вимогу Шостого Президента України, замість чергових виборів народних депутатів України за відкритими списками, сумнівних щодо неконституційності позачергових виборів 21 липня 2019 року за змішаною системою часів Януковича, маємо президентську монобільшість у закондавчій гілці влади, що фактично створює умови для руйнування конституційних основ держави.
Немає сумнівів, що якби не провал партійних списків і кандидатів на голови громад від ПП «Слуга народа» на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року і початок реформування місцевого самоврядування шляхом децентралізації, Україна повернулася б до 30 вересня 2010 року, коли Четвертий президент-втікач на підставі Рішення КСУ у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, змінив конституційнй устрій України на президентсько-парламентський і, таким чином, узурпував владу в Україні.
Переконаний, щоб увійти до Європейської спільноти українці повинні неухильно і надалі відстоювати свої конституційні права, не сподіваючись на Гаранта Конституції, і керуватися статтю 5 Конституції згідно якої єдиним джерелом влади в Україні є Український народ, громадяни України всіх національностей!
Саме дотримання положень ст. 5 Конституції України, а не міфічний п. 5 статуту НАТО є справжнім Гарантом незалежності України.
