636-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-нацистських терористів або рашистів.
Північно-східний вітер приніс сонячний поки безсніжний морозний ранок, що після похмурих осінніх дощових днів нагадав про неминучу зиму і сніг.
Чи через погодні умови, чи через значні втрати в техніці ворог перейшов до штурму малими групами піхоти наших позицій практично по всій лінії фронту та інтенсивних бомбардування керованими авіабомбами.
Натомість ЗСУ вперто намагаються закріпитися на лівобережжі Херсонщині.
Нажаль, ворогу вдалося сформувати кілька гибридних фронтів впроти України, зокрема, законне(!) з погляду польської влади блокування первізниками з 6 листопада вантажних перевезень на пропускних пунктах польсько-українського кордону, мадярська протидія наданню допомоги Європейським Союзом Україні та нахабна неприхована підривна діяльність РПЦ(У).
Найгірше, що в медіа тривають безглузді під час війни суперечки щодо вживання військовими української мови, а чернігівський начальник МВА погрожує застосувати сумнівне щодо законності вето на бюджет-2024 через невдоволення розміром коштів, що спрямованих на підримку військових. І це після вилучення законодавцем всього військоіого ПДФО з бюджетів місцевого самоврядування та спрямування 10% від нього безпосередньо командуванню військових підрозділів пропорційно їхньої чисельності.
Дещо додає оптимізму після схоже не дуже невдалих візитів до США представників України, несподівана поява в Києві 20 листопада міністра оборони США та 21 листопада міністра оборони ФРН. Це засвідчило, що наші головні союзник намагається безпосередньо на місті ознайомитися з ситуацією та, мабуть, заспокоїти українців і офіс Шостого президента щодо підтримки України американським народом на передодні Рамштайну-17, незважаючи на існуючи проблеми з виділенням Конгресом США допомоги Україні на 2024 рік.
Натомість, Сили оборони Ізраїлю після завершення окувації півночі сектора Газа оголосили про посилення зусиль щодо ліквідації структур ХАМАСу на інших ділянках сектору Газу та намагаються звільнити шляхом перемових заручників.
21 листопада - День Гі́дності та Свободи встановлений указом П’ятого Президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 року з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.
Є наступником свята Дня Свободи, встановленого на честь Помаранчевої революції у 2005 - 2011 роках указом П’ятого Президента України № 1619/2005 від 19 листопада 2005 р., яке святкувалося 22 листопада. Воно було скасоване указом Четвертого президента № 1209/2011 від 30 грудня 2011 року і об’єднано з Днем Соборності 22 січня.
Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція та Революція Гідності.
Десять років тому коли через підступні дії ворожої агентури і їхніх московитських холуїв українці опинилися перед прірвою втрати свободи і державності, кращі сини і дочки Українського народу вийшли на Євромайдан. Так само вони вчинили й 19 років тому коли вийшли на захист свого волевиявлення у ІІ-му турі президентських виборів 21 листопада 2004 року.
Саме завдяки стійкості і самовідданості українців на Майданах Український народ, не зважаючи на велику визвольну війну, сьогодні вільний творити майбутнє. Залишається лише мобілізувати для цього українську керівну еліту і позбутися ворожої агентури і їхніх посіпак та самовпевнених невігласів на усіх щабелях влади і силових структур.
Немає сумніву, що Революція гідності є початком визвольної війни українського народу проти московських комуно-нацистів і їхніх посіпак, а її першими жертвами є Герої Небесної Сотні.
Впевнений, що головним і надважким завданням після нашої військової Перемоги над рашистами є не тільки відновлення зруйнованої ворогом країни, але й побудова справді європейської Демократичної Держави Україна, контрольованої громадянським суспільством, а не олігархічними чи регіональними кланами, з вільними медіа, з політичними партіями, а не піар-проектами олігархів, з незалежними судами, з національними силовими структурами, з професійною, мінімально корумпованою з чітко розмежованими повноваженнями центральною владою та місцевим самоврядуванням.
