640-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-нацистських терористів або рашистів.
Різке коливання температури спричиняє то сніжну зиму, то весну. Однак зима бере своє. Синоптики прогнозують, що зима цього році прийде раніше ніж за календарем.
Ворог продовжує обстріли вздвж фронту та наступальні дії практично по всьому фронту. Особливо важка для наших оборонці ситуація в Авдївці.
Водночас в ніч з 24 на 25 листопада ворог здійснив протягом 6 годин рекордний за час великої війни терористичний удар БпЛА, які атакували хвилями з кількох напрямків Київ. Протиповітряною обороною знищено 74 ударних БПЛА Shahed-131/136 із 75. Однак уламки збитих БпЛП пошкоджено інфраструктуру, житлові будинки, дитячий садок, автотранспорт. Тисячі абонементів залишилися без світла в Києві і області. Постраждало 5 людей.
Продовжується, звісно за потурання польської влади, блокування з 6 листопада кілька тисяч вантаживок на пропускних пунктах кількома десятками польських протестувальників на кордоні України з Європейським Союзам. Пояснення, що це начебто якісь внутрішні польські «розборки» вже за межами здорового глузду і повністю перекреслює заяви польських посадовців про підтримку України у війні з РФією.
Кращого подарунку рашистам-московитам у вигляді "другого фронту" проти України важко уявити.
Натомість на ізраїльському фронті триває, завдяки поседництву Катару, чотирьохденне перемір’я та розпочався довгоочікавний обмін заручників і ув’язнених палестинців між ХАМАСом і Ізраїлем. Вже в перший день обміняно 39 палестинських жінок і підлітків були на 24 заручника, які майже сім тижнів утримувалися в заручниках у секторі Гази.
Звісно, кількість палестинців в ізраїльських в'язницях нічим необмежена. Тож, у Ізраїля є шанс визволити усіх 240 заручників, захоплених териристами 7 жовтня.
25 листопада - День пам'яті жертв голодоморів в який вшановують пам'ять жертв масових голодів 1921—1923 та 1946—1947 років та Голодомору-геноциду 1932—1933 років.
Запроваджено указом Другого Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року спочатку як «День пам'яті жертв голодомору», який відзначається щорічно у четверту суботу листопада.
Пізніше указами Другого Президента України № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій» та № 797/2004 від 15 липня 2004 року - «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».
І тільки указом Третього Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 р. було встановлено «День пам'яті жертв голодоморів».
Традиційно в цей день після загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 по всій Україні проходить громадська акція «Запали свічку пам'яті».
Деякі країни світу ще до початку великої війни визнали Голодомор свідомим злочином проти людей, проти історії, проти України, а саме: Естонія, Австралія, Канада, Угорщина, Ватикан, Литва, Грузія ,Польща, Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія, Мексика, Португалія.
І вже після 24 лютого 2022 року до них додалися Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція, Чехія, Молдова, Румунія, Болгарія, Бразилія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Ірландія, Ісландія, Словенія, Словаччина, Хорватія, Європейський Союз і Парламентська асамблея Ради Європи.
Водночас у США вже 35 штатів з 50 визнали Голодомор геноцидом і злочином сталінського режиму проти українського народу, але Палата представників і Сенат, нажаль, ще не ухвалили спільного рішення щодо цього питання, щоб воно набуло загальнофедерального статусу.
Воно й не дивно, бо саме 90 років тому, у страшному 1933 році США встановило дипломатичні стосунки з СССР і розпочало грандіозні проекти по розбудові, в першу чергу, важкої промисловості СССР за кошти, отримані від продажу за кордон збіжжя, вкраденого московськими більшовиками-душегубами в українських селян.
І це можна зрозуміти, бо, навіть, в Україні після нещодавної брудної піар-кампанії в медіа зупинено добудову другої черги Національного музею Голодомору–геноциду в Києві.
Більш того, наприклад, чернігівська влада досі остаточно не визначила навіть місце встановлення Пам’ятного знаку жертвам Голодоморів. Для неї це питання вшанування пам»яті жертв голодоморів завжди було і є не на часі.
Звісно, колись Національний музей Голодомору–геноциду буде обов'язково добудовано за кошти, наприклад, дружньої Канади або пожертви громадян. Але це яскраво засвідчило, що владаі на всіх рівнях в Україні досі знаходиться в лапах корумпованих нащадків організатрів Голодоморів, ЧК-НКВД-КГБістів, комуно-савєстської номенклатури і їхніх посіпак.
