704-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти орд московських комуно-нацистських терористів або рашистів.
Морози відступили надовго. Синоптики не прогнозують їх й найблищим часом. Хиба що нічні приморозки. Мабуть, це вже діє глобальне потепління. Через дощ і стрімке танення снігу триває зимова повінь на річках Дніпро, Десна, Снов.
Тішить, що хоча б до 1 березня тимчасово розблоковано пропускні пункти на кордоні з Польщою. Натомість фермерські страйки на захист своїх інтересів тривають й у ФРН, й у Франції, й у Румунії. Немає сумнівів, що Україні, з її латифундистським сільким господарством і небаченою для Європи концентрацією землі у агроходингах, буде вкрай тяжко вступити в Європейський союз.
Зранку 23 січня ворог здійснив ракетний удар по Києву, Харкову, Павлограду, Балаклії та Шосці 15 крилатими ракетами Х-101/Х-555/Х-55, 8 ракетами Х-22, 12 балістичними ракетами «Іскандер-М», 4 зенітними керованими ракетами С-300/С-400 та 2 керованими авіаційними ракетами Х-59.
Перші групи ракет залетіли через Сумщину, але після маневрів над Вінниччиною та Житомирщиною більшість полетіли на Київ.
Збито 21 ракету з 41. Однак, за повідомленням українських військових не всі ворожі ракети, які атакували по балістичній траєкторії досягли своїх цілей.
Внаслідок цієї терористичної атаки вбито 12 українців.
Це вже п’ятий подібний масований ворожий удар. Попередні були 29 грудня, 2, 8, 13 січня.
24 січня на передодні уродин Шостого Президента України за повідомленням ворожих медіа і влади на Білгородщині – згідно його указу від 22 січня 2024 року №17/2024 це історично населена українцями територія РФії – начебто зазнав катастрофи ворожий військово-транспортний літака Іл-76м. За їх ствердженням в момент падіння на літаку перебували 65 українських військово-полонених, яких начебто планувалося обміняти того ж дня.
І миттєво розпочалася рашистська спецоперація про начебто загибель українських військовополонених від західної збої в медіа і, навіть, в Радбезі ООН.
На жаль, ті хто роками піарися на обміні полонених до цього виявилися зовсім не готовими.
Звісно, будь-які урочистості і найбільший за весь час великої війни обмін полонених були скасовані.
Переконаний ворог вкотре здійснив вдалу ідеологічну діверсію з метою блокування поставок Україні союзниками зброї і систем ППО та посилення в Україні напруження між владою і населенням. Цього разу рашисти використали роками розпіарений в медіа владою обмін полоненими.
Отже замість вітання ЗСУ зі знищенням чергового А50 відбулося казна-що. Більш того, під прикриттям цього рашисти можуть замордувати тих же 65 бранців-українців.
25 січня президент Туреччини підписав рішення парламенту, яке ратифікує протокол про вступ Швеції до НАТО. За це Державний департамент США схвалив продаж Туреччині за 23 мільярда доларів 40 нових літаків F-16 і модернізацію 79 наявних літаків, а також додаткове обладнання для них, тобто знято санкції, накладені за придбання нею у РФії комплексу С-400.
Водночас Греція отримає від США військову допомогу на суму 200 млн. доларів, зокрема, 40 літаків F-35, а Україна савєтські системи ППО «Тор», «Оса», С-300, а також зенитні установки ЗУ-23-2 та боєкомплектів до них.
Звісно, це не зможе замінити допомогу США Україні, яку заблокували в Конгресі трампісти через кризу з біженцями на кордоні з Мексикою.
Натомість мадярські союзники Московської орди, не висуваючи жодних вимог до Швеції, досі блокують вступ Швеції до НАТО.
29 січня – українські патріоти відзначають народний День пам’яті Героїв Крут.
Адже бій під Крутами - історична подія, яку повинен знати кожний українець.
Офіційне відзначення подвигу героїв бою під Крутами досі відбувається, якщо відбувається, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 261-VII від 16 травня 2013 року до за часів злочинного режиму Януковича до 95 річниці «з часу бою на залізничній станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та російською більшовицькою армією під командуванням М. Муравйова» 29 (16) січня 1918 року.
Цією Постановою ВРУ рекомендовала Кабінету Міністрів України здійснювати вшанування Героїв Крут «шляхом урочистих громадських зборів та панахиди за полеглими героями біля Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» на станції Крути та біля поховань крутянців на Аскольдовій могилі, покладення квітів до пам’ятників і пам’ятних знаків, пов’язаних із цією подією».
До речі, рекомендація Президентам України присвоїти звання «Герой України» українським студентам, полеглим в бою під Крутами, досі не виконана.
Водночас шоу і галас в соціальних мережах корисних ідіотів та нещадна критика в медіа кабміновських змін до законодавства про мобілізацію дуже нагадує події більш ніж столітньої давнини, коли на захист незалежності Української народньої республіки зголосилися лише добровольці, а мільйони вишколених українських вояків хутко демобілізувалися і кинулися додому ділити панську землю.
Звісно, потім настали темні часи атаманщиниі, коли ледь не в кожному селі вони гуртувалися у загони навколо атаманів для захисту від зайд-більшовиків, але перемогти багатомільйонну відмобілізовану московську орду, яку підтримував з середини містечковий «пролетаріат» і сільська «біднота», вони не були спроможні.
На жаль таке враження, що уроки Крут досі не вивчені ні владою, ні багатьма громадянами України, які досі сподіваються перечекати московську ординську навалу в тилу чи за кордоном, а не зі зброєю в руках, як це зробила справжня українська молодь 106 років тому у бою під Бахмачем і Крутами.
