80 років тому, 21 лютого 1943 року, відбулося повстання у нацистському Яцевському робочому таборі, де головним чином знаходилися в’язні чернігівської тюрми, які були під слідством або очікували вироку.
Це одна з найбільш трагічних і перекручених комуно-савєтською пропагандою подією для жителів Чернігова і навколишніх сіл під час окупації нацистами за Другої Світової війни.
Спонтанне повстання у Яцевському таборі спричинило масову втечу в’язнів.
Нацистські окупанти жорстоко помстилися за повстання - розстріляли на тюремному дворі майже всіх в’язнів чернігівської тюрми.
Деяких втікачів з табору прихистили жителі сіл Бобровиця і Яцево.
Вже наступного дня нацистські карателі оточили і спалили ці села разом з їх мешканцями, а також хутір Юрків, розташований поруч.
За висновком обласної "Державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх посібників на території Чернігівської області з вересня 1941 р. по вересень 1943 р." в селі Бобровиця в лютому 1943 року нацистами було спалено 418 осіб, в селі Яцево (нині Новоселівка) – 236 осіб. Всього 654 жителів різної статі і віку, аж до немовлят.
Натомість жителі цих сіл вважають, що жертв було більше.
Братській могилі на східній околиці міста біля вул. 50 років Перемоги (названо у 1995 р.) на лузі поховано 712 мирних жителів Бобровицької сільської ради - жертв масового звірства нацистських карателів.
У 1974 році ця територія увійшла до складу міста Чернігова, а Братську могилу влада Деснянського району міста Чернігова, мабуть, «забула» поставити на облік, щоб утримувати її в належному стані.
Однак ніщо не заважає міській владі виправити цю помилку до 80-річчя Яцевської трагедії, а вулицю 50-років Перемоги назвати вулицею Пам’ятною.
Навколо Яцевського табору досі точаться суперечки, адже після вигнання нацистів в Яцевському таборі у лютому 1944 року було відкрито за наказом НКВС СССР відділення №6 табору німецьких військовополонених №177, яке діяло до листопада 1947 року, а пізніше тут розміщувалися комуно-савєтські жіночі виправно-трудові колонії.
Наприклад, останні дослідження Михайла Жирохова і Костянтина Дерев’янка «Яцеве. Дві історії одного табору», Княжий град, Чернігів,2021, розкривають правду і нові факти про ті події, які багато років намагалися перекрутити за комуно-савєтських часів, зокрема, колишній депутат міської ради від КПУ Г.Кузнєцов.
