Початок » 2022»Липень»20 » 9-й рік війни: українізація топоніміки Чернігова на часі
9-й рік війни: українізація топоніміки Чернігова на часі
10:28
Топоніміка України, зокрема, і Чернгова за сотні років колоніальної культурної меншовартості і приниження українського сформована за зразком московської колоніальної провінції, щоб на рівні підсвідомості формувати з українців "адін" народ з московитами.
Сьогодні, тільки колоборанти і корисні ідіоти на 9-му році Визвольної війни Українського народу проти московських комуно-фашистських загарбників продовжують волати, що перейменування вулиць не на часі.
Переконаний, що при обранні назв вулиць в пріоритеті повинні бути історичні назви, якщо вони, звісно, збереглися.
Саме їх, по можливості, треба відновлювати і повертати із забуття в першу чергу.
Робоча група по перейменуванню вулиць, створена при Управлінні культури та туризму Чернігівської міської ради, до 31-ї річниці незалежності України розглядає можливість повернення історичні назви щонайменше таким вулицям міста Чернігова:
1. вул. Серьожнікова на вул. Борисоглібська;
2. вул. Родимцева на вул. Воздвиженська;
3. вул. Ватутіна на вул. Український Хутір;
4. вул. Декабристів на вул. Чортирійський Яр;
5. вул. Толстого на вул. Підмонастирська;
6. вул. Тургенева на вул. Задорожна.
Крім того, пропонується повернути в топоніміку міста також історичні назви населених пунктів і місцевостей, які увійшли складу Чернігова в наслідок приєднання їх до нього:
Вул. Поліни Осипенко або Олени Білевич на вул. Швейцарівка
Швейцарівка — історично сформована місцевість (район) Чернігова, розташованена на території колишнього села Швейцарівка на заході центральної частини Деснянського району Чернігова — на схід від проспекту Миру — в долині (лівий берег) струмка Чорторийка, що впадає в річку Стрижень.
На Швейцарівці розташовані або межують вулиці Чернігівська, Олени Білевич, Поліни Осипенко, Мстиславська, Юрія Мезинцева, Ігоря Алексєєва, Олексія Самійленка, Героїв Чорнобиля, Партизанська, Волонтерів
На захід від Швейцарівки в урочищі Рашевщина була розташована садиба художника і скульптора Івана Рашевського (просп. Миру, 116).
До складу міста село Швейцаровка було включено рішенням Всеукраїнського центрального виконавчого комитету у травні 1923 року і забудоване тільки приватними будинками.
Вул. Пугачова або 1-ї Гвардійської Армії на вул. Красний Хутір
Красний хутір — історично сформована місцевість (район) Чернігова, розташованена на території колишнього поселення Красний хутір на сході центральної частини Новозаводського району Чернигова між проспектом Миру та вулицею Любецькою в долині (правий беріг) струмка Черторийка, що впадає в річку Стрижень. Північніше розташована вулица Казацька, південно-східніше - вулиці 1-ї Гвардейської Армії і Івана Богуна.
На Красному хуторі розташовані або межують з ним вулиці Мартина Небаби, Декабристів, Кармелюка, Пугачова, Шевчука, Ігоря Самострова, Довга, Кругова, Михайла Могилянського, Заводська, Прокоповича. Василя Прохарського, Кринична, Андрія Мовчана, Ревуцького, Остапа Вишні, які забудовані приватними будинками і багатоповерхівками.
Під час архіологічного дослідження у 1997 році С. О. Сорокіним по вулиці Кругова, 7 виявлено матеріали київсько-колочинських старожитностей (ІІІ - VІІ ст.) раннєслов’янського періоду і гончарну кераміку періоду Київської Руси (ХІІ ст.).
До складу міста Красний хутір був включено рішенням Всеукраїнського центрального виконавчого комитету у травні 1923 року
Вул. Ціолковського на вул. Козельський шлях
Колишня вул. Козлянська, Старокозлянська (до 1960р.).
Вулиця Ціолковського розташована вздовж історичного шляху до селища Козел.
Козел (з 1935 року - Миха́йло-Коцюби́нське) — селище міського типу в Чернігівському районі Чернігівської області. Центр територіальної громади з 2016 року.
Розташоване за 12 км від залізничної станції Чернігів.
Існує три версії походження назви селища Козел:
1. Від річки Козел, яка протікала в густих лісах на захід від Чернігова.
2. Серед старожилів збереглася легенда, що ніби то першим поселенцем села була людина з «козлиною борідкою», яка припливла по течії давньої річки Вереп.
3. Першопоселенцем і засновником називають любецького боярина роду Козел.
Козел - типово сіверянсько-слов’янський топонім. З цього язичницького сіверського роду походив і засновник Козельця. Містечко Козел більш давній град, ніж Козелець.
Козел- це тотемне язичницьке прізвище давнього балканського сіверського роду. Один з найбільших сіверських прародів, які заснували села Козли, Козилівка, Козелець, Козел, Козелужци (Брагин), Козероги.
Топонім Козел шанований у всіх західних і південних словян.
Село Козел засноване в 1073 році. Поселення до татарське, воно було в числі сіл, спустошених у 1148 році. Вдруге село спустошене в 1240-му монголо-татарами.
Поселення вперше згадується в писемних джерелах у 1667 році, як монастирське пусте село Козел Борисоглібського монастиря.
У XVIII ст. входило до Любецької сотні Чернігівського полку.
Поблизу селища виявлені поселення періоду Київської Русі (X - XIII ст.).
З 1782 року — центр Козлянської волості Чернігівського повіту Чернігівської губерніїЗ
З 1923 по 1962 року – центр Козлянського району.
У 1935 році село перейменовано на честь класика української літератури М. М. Коцюбинського, а район у Михайло-Коцюбинський.
Вул. Тюленіна на вул. Коти
Коти — історично сформована місцевість (район), розташована на території Новозаводського району. Село було центром Котовської сільради.
Район Коти розташований в північно-західній частині Чернігова — безпосередньо на захід від проспекту Миру. З півночі до району примикає вулиця Неборака і територія будівельних організацій, з півдня — вулиця Литовська і території комунальних та промислових підприємств, із заходу — вулиця Генерала Авдєєнка, пасовища, території будівельних і промислових підприємств, зі сходу — проспект Миру і території комунальних підприємств.
На території району Коти розташовані вулиці Генерала Авдєєнка, Григорія Сурабка, Громової, Коробко, Литовська, Мозирська, Миколи Неборака, Смирнова, Тюленіна, Тичини, Ударна, Шевцової; провулки Громової, Мозирський, Смирнова, Тюленіна, Тичини.
Місцевість розчленована балкою, витягнутою з заходу на схід між вулицею Шевцової та провулком Тюленіна, що впадає в річку Стрижень.
Село Коти виникло перед 1638 роком — період заснування ряду сіл осілими козаками чернігівського старости Мартина Калиновського. В цьому ж році згадується у Подимному реєстрі. На думку Ю. Виноградського, «назва пов'язана з прізвищем Кот, яке і зараз зустрічається». Згідно з довідником «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 01 вересня 1946 року» село значилося в складі Котовської сільради (також входили Масани), потім, згідно з тим же довідником за 01 січня 1972 року, воно значилося в складі тієї ж сільради (також входили Деснянка, Масани, Забарівка).
У грудні 1973 році село Коти Чернігівського району включене до складу міста Чернігова.
Провулок Генерала Фікселя на вул. Лівобережну
Провулок розташовується вздовж на лівого берегу річки Стрижень від Ялівщини до вул. Київської.
Сергій Соломаха
P.S. Всього 10 вулиць і 3 провулки з більш ніж 550 в Чернігові названі на честь історичної місцевості або населеного пункту, територія якого приєднана до міста Чернігова:
1. вул. Бобровицька, пров. Бобровицький на честь с. Бобровиця, у грудні 1973 року включене до складу новоствореного Деснянського району м. Чернігова;
2. вул. Ганжівська (до 2016 р. - вул. Артема) на честь Ганжевщини - істричної назви місцевості біля Центрального парку відпочинку і культури Чернігова;
3. вул. Лісковицька на честь історичної місцевості Чернігова;
4. вул. Масанівська (до 2016 р. – вул. Галана), пров. Масанівський (до 2016р. – пров. Галана) на честь с. Масани;
5. вул. Мачаретіська на честь Мачеретівщини - істричної назви місцевості на околиці Чернігова між р. Стрижень і с. Бобровиця;
6. вул. Олегове поле (до 2016 р. - вул. Лунінців) на честь Олегового Поля – місцевості, перше згадується у «Повісті минулих літ» під 1148 роком. На початку ХХ ст. звичайне поле, що починалося біля Троїцько-Іллінського монастиря та йшло до міського кладовища і річки Білоус;
7. вул. Олександрівська на честь Олександрівки - хутора (стара назва Глинський), до 1973 р. – села, на північній околиці Чернігова, що виникло в середині 1890-х рр.;
8. вул. Подусівська (до 2016 р. – вул. Арсенальна), пров. Подусівський (до 2016 р. - пров. Арсенальний) на честь Старої Подусівки - історично сформованої місцевості Чернігова;
9. вул. Урочище Святе (до 2016 р. – вул. Пролетарський Гай) на честь Святе́, заповідного урочища місцевого значення в Чернігові;
10. вул. Холодний Яр (до 2016 р. - вул. Черняка) на честь Холодного Яра – місцевісті у Чернігові між Казанською церквою, Єлецьким і Троїцько-Іллінським монастирями.
