 Чернігівська обласній рада досі, станом на середину лютого 2021 року, не ухвалила обласний бюджет.
Ще з 3 грудня 2020 року продовжується бойкот пленарних засідань обласної ради депутатами, обраними за списками опозиційних до чинного Президента України політичних партій: "Європейська Солідарність", "Батьківщина", а також "За майбутнє" та "Наш край".
Більш того, депутати, незгодні з обранням керівного складу обласної ради, не тільки бойкотують пленарні засідання ради, але й чомусь відмовляються входити до постійних комісій обласної ради. Таким чином, вони самі грубо порушують вимоги частини другої статті 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та частини другої ст. 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якми встановлено, що «депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.»
Крім того, варто зауважити, що згідно з частиною третьою статті 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та часттною четвертою ст. 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні«депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.»
Отже, депутати опозиційних фракцій - "борці" з незаконністю обрання керівного складу обласної ради на першій сесії 3 грудня 2020 року - самі грубо порушують Закон.
Чи є в цьому сенс? Спробуємо розібратися.
Пленарне засідання 3-ї сесії обласної ради 11 лютого 2021 року, на якому повинен був розглядатися обласний бюджет, відбулося без страйкарів за участю 37 депутатів і без будь-яких проблем ухвалило низку рішень.
Водночас, перенесення розгляду питання ухвалення обласного бюджету пов’язано виключно з розбіжностями між більшістю в обласній раді і керівництвом ОДА щодо шляхів подолання дефіцитності бюджету у сотні мільйонів гривень.
Навіть якщо припусти, що "страйкарям-опозиціонерам" все ж вдасться довести у суді, що процедура обрання таємним голосування керівників обласної ради 3 грудня 2020 року, була порушена, то ніщо не завадить, сформованої з 37 з 64 депутатів більшості, провести нові вибори керівного складу обласної ради і обрати той же керівний склад з представників тих же політичних сил, що вже утворили більшість у раді.
Не дарма ж кажуть, що все в цьому Світі повторюється: спочатку як трагедія, а потім, як фарс.
Судіть самі.
Пригадую, що у далекому 1990 році після "Ковбасної революції" і перших більш-менш демократичних виборів 4 березня щось подібне було в Чернігівській міській раді. Тоді після 2-х турів 4 і 18 березня було обрано лише 108 з 150 депутатів. Горком компартії зажадав провести першу сесію не чекаючи обрання ще 42 депутатів. Кворум тоді складав 2/3 від чи то від загального складу обраних, чи то від просто від загального складу, бо савєтскає законодавство взагалі не передбачало сценарію з бойкотом. Тому чітко сформулював вимогу дочекатися обрання ще 42 депутатів, 10 депутатів залишили зал засідань сесіїї.
Однак компартійна більшість у 76 голосів обрала головою ради А. Лисенка і заступника - голову компартійного "народного контролю" А. Косих.
Як тільки тоді у компартійних ЗМІ не обливали брудом цих десидентів за такий небачений досі бойкот засідань сесіїй ради народних депутатів.
Цим питанням опікувалася навіть Верховна рада УССР і було внесено зміни в законодавство щодо визначення кворуму для проведення сесій місцевих рад не 2/3, а половини від загального складу місцевої ради.
Тоді перемога компартійної більшості виявилася пірровою.
Вже у жовтні 1990 року нардеп, директор ВО"Химволокно" і за сумісництвом голова ради А. Лисенко, після скандалу з блокування компартійними "тітушками" 22 вересня хору "Гомін" в Кіптях і розгону ОМОНом мітингарів, які блокували рух транспорту біля торгового центру "Дружба", пішов у відставку.
Водночас ця "десятка" опозиціонерів стала ядром демократичної депутатської групи "Чернігів", яка разом з РУХом очолила боротьбу проти тоталітарного режиму і незалежність України на Чернігівщині.
Відчуваєте різницю, панове?
P.S. Бойко́т (англ. boycott) — спосіб політичної та економічної боротьби, що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.
Сергій Соломаха,
депутат Чернігівської міської ради
Першого демократичного скликання (1990-1994)
|
