Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-фашистських загарбників.
Все пізнається у порівнянні.
На 70-й день від нападу ІІІ Рейху на СССР 22 червня 1941 року вранці 9 вересня німецькі війська захопили Чернігів.
Цьому передувало наступне.
Перший наліт ворожої авіації на Чернігів мав місце на шостий день після початку війни — 27 червня 1941 року.
З 27 липня 1941 р. в Підусівському лісі почала працювати спецшкола з підготовки командирів партизанських загонів та інструкторів, що була організована ЦК КП(б)У.
У неділю 23 серпня 1941 року о 18-й годині з боку Гомеля з'явилися німецькі бомбардувальники, які летіли трійками на невеликій висоті. Центр міста від запалювальних бомб одразу спалахнув.
За першими літаками йшла друга хвиля, за нею третя, четверта. Скинувши смертоносний вантаж, літаки робили коло і знову кидалися в атаку на мирне місто.
Крім запалювальних, на землю полетіли осколкові й фугасні бомби, які вбивали людей і руйнували будівлі.
В останні дні серпня німецькі війська прорвалися до правого берега Десни біля села Киселівка, перерізавши останню рокадну дорогу на Чернігів.
1 вересня німці захопили село Виблі і створили плацдарм на лівому березі Десни.
2 вересня впродовж дня красноармійці 15 разів намагалися знищити плацдарм, але всі спроби були невдалими.
3-6 вересня німецький плацдарм на Десні біля сіл Вибілі та Піски так і не вдалося ліквідувати.
Німці ж, навпаки, з тяжкими боями оволоділи селами Горбове та Уборки.
7 вересня німці наступом з виблінсько-горбівського плацдарму оволоділи рубежем Вершинова Муравійка − Анисів.
8 вересня німецькі війська зайняли Количівку на півдні та Шестовицю на заході від Чернігова.
Місто і зосереджені довкола війська РККА опинились в оточенні. Німці продовжували бомбардування і звужували кільце оточення.
Генерал Москаленко, який керував рештками сил, нарешті отримав дозвіл на відступ.
Ситуація ускладнювалася тим, що мости через Десну, залізничний та автомобільний, уже були підірвані, тому було віддано наказ пробиватися від Чернігова до понтонної переправи, яку утримували нижче Шестовиці.
На околицях міста залишилися загони прикриття. Один з них, чисельністю сім чоловік з кулеметом «Максим», окопався понад шосе на схилі біля гори Яцево.
8 вересня там стався короткий кровопролитний бій.
Зранку 9 вересня війська РККА залишили покинули Чернігів й рушили вздовж правого берега Десни вниз. Однак вони потрапили в пастку.
Німці зайняли високе плато від Шестовиці до Киїнки і відкрили шквальний артилерійський і кулеметний вогонь.
Відчайдушні спроби штурму шестовицьких висот провалилися, відступати назад вже було нікуди, а перепливати Десну під вогнем — неможливо.
У шестовицькій трагедії під Черніговом загинуло щонайменше тисяча красноармійців, ще кілька сотень потрапили у полон.
Готуючись до бліцкригу по «асвабаждєнію» України від фашистів, військове керівництво ворога, мабуть, ретельно вивчало досвід оборони Чернігова РККА і дії Вермахта в далекому 1941 році.
Тож ворог взагалі не створював невдалого для Вермахту плацдарму на лівому березі Десни біля сіл Виблі та Піски, але опанував, як і німці у 1941 році, високе плато над заплавою Десни від Шестовиці до Киїнки.
Сподіваємось, що командування ЗСУ врахувало досвід і помилки оборони міста у 1941 році від нацистських загарбників і вдало скористалося розташуванням міста над Десною при його обороні від московських комуно-фашистських загарбників, яке тривало 37 днів з 24 лютого по 2 квітня 2022 року (1 місяць, один тиждень та один день).
