Початок » 2022»Травень»7 » День Перемоги: «этот день мы приближали, как могли»?
День Перемоги: «этот день мы приближали, как могли»?
13:45
День Перемо́ги (рос. День Победы) — впершу чергу державне свято Савєтського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни савєтського народу проти німецько-фашистських загарбників».
Ця дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в савєтській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества».
У 1948 році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували.
Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року. З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнах Варшавського договору. З 1991 року, після розвалу СРСР, продовжує святкуватися в низці пострадянських країн — Росії, Білорусі, Україні, Казахстані тощо.
більшості європейських країн відзначається День Перемоги в Європі (англ. Victory in Europe Day) (англ. V-E Day, VE Day) відзначається 8 травня (в країнах британської Співдружності 7 травня), дату коли антигітлерівська коаліція офіційно прийняла беззастережну здачу збройних сил Нацистської Німеччини. Безпосередньо Акт військової капітуляції Німеччини було підписано 7 травня 1945 року в Реймсі, Франція, і ратифікований 8 травня в Берліні, Німеччина.
В Україні з 2000 року 9 травня визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу — переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини».
Безсумнівним символом цього свята, є пісня «День Побе́ды» композитора Давида Тухманова и поэта Владимира Харитонова, написана у 1975 році до 30-ї річниці капітуляції нацистської Німеччині у Другій Світовій війні.
Як вказано у російській версії «Википедии», це - «непременный знаковый атрибут торжеств по поводу 9 мая - Дня Победы в Великой Отечественной войне не только в России, но и странах СНГ. Строевая песня в Советской и Российской армии, парадный марш».
«День Победы»
Музыка: Д. Тухманов. Слова: В. Харитонов
День Победы, как он был от нас далёк, Как в костре потухшем таял уголёк. Были вёрсты, обгорелые, в пыли, Этот день мы приближали, как могли.
Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы!
Дни и ночи у мартеновских печей Не смыкала наша Родина очей. Дни и ночи битву трудную вели - Этот день мы приближали, как могли.
Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы!
Здравствуй, мама, возвратились мы не все... Босиком бы пробежаться по росе. Пол Европы, прошагали, пол Земли, Этот день мы приближали, как могли.
Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы!
Сподіваюсь багатьом українцям очевидно, що ця пісня стосується виключно ветеранів Другої світової війни, які безпосередньо брали участь у бойових діях або працювали на Перемогу у тилу. Сьогодні, через більш ніж 75 років після війни, 9 травня для українців є не стільки Днем Перемоги, величі савєтської військової потуги, а Днем Пам’яті їх батьків, дідів, прадідів, що були учасниками найкривавішої війни ХХ-го століття.
Тож чи варто бучно святкувати під «строевую песню Российской армии, парадный марш «День Победы» нам, їх нащадкам, на могилах своїх батьків, дідів, прадідів?
Адже тих хто має право стверджувати, що «этот день мы приближали, как могли» і святкувати під цю «строєвую песню» День Перемоги залишилося, нажаль, в живих лише одиниці.
Можливо, напе редодні, 8 травня, в День пам'яті та примирення та закінчення Другої світової війни в Європі було більш доречно, нам їх нащадкам, покласти квіти на могили загиблих в боях, померлих від поранень і після війни бійців Робітничо-селянської Красної Армії та знищеного окупантами мирного населення.
