 Кожний народ, що пишається перемогами, одержаними в боротьбі за свободу і незалежність своєї батьківщини, повинен свято шанувати пам'ять втрат, понесених в ім'я цих перемог. Cимволами таких втрат у чехів є — Лідице, французів — Орадур, білорусів — Хатинь, росіян — Хацунь.
На жаль, для українців Корюківка такою поки що не стала.
Судіть самі.
Лідице
Лі́дице (чеськ. Lidice)— шахтарське селище за 20 км на захід від Праги (Чехія) знищене на вимогу німецького уряду.
Безпосереднім приводом для розправи над цивільним населенням було вбивство 27 травня 1942 року в Празі Райнхарда Гейдріха, протектора Богемії і Моравії. Жителів селища окупанти звинуватили в приховуванні чеських патріотів, які вчинили цей замах.
10 червня 1942 року війська СС оточили Лідице. Все чоловіче населення старше 16 років (172 особи) було розстріляно. Лідицькі жінки (172 особи) були відправлені в концентраційний табір Равенсбрюк (з них 60 загинули в таборі). З дітей (105 осіб) залишені діти віком до одного року і діти, придатні для онімечення. Усі будівлі селища були спалені і зрівняні з землею.
У 1945 році на місці Лідице був побудований музей. Поруч із ним — у 1945–1949 роках відбудоване нове селище.
Лідицька трагедія стала символом об'єднання борців проти нацизму. На честь пам’яті про Лідице названі декілька міст в Латинській Америці і США, а в багатьох європейських містах є Лідицькі вулиці.
Орадур
Ораду́р-сюр-Глан, (фр. Oradour-sur-Glane) — муніципалітет у Франції, регіон Лімузен, департамент Верхня В'єнна, розташований на відстані близько 340 км на південь від Парижа, який став символом злочинів нацистів проти цивільного населення у Франції.
10 червня 1944 року підрозділ дивізії СС «Рейх» повністю знищив це містечко та 642 його жителів.
Привід — помста за начебто захоплення у полон есесівського штурмбанфюрера французськими партизанами (маки), що на намагалися допомогти союзним військам, які висадилися 6 червня 1944 року у Нормандії.
Французи залишили це знищене містечко-привід як меморіал, що нагадує майбутнім поколінням про жорстокість під час Другої світової війни і злочини нацистів проти цивільного населення. А нове містечко Oradour-sur-Glane після війни було побудовано поряд.
Хатинь
Хатинь – назва колишнього невеличкого села Логойського району, розташованого в 54 км на північний схід від Мінська (Республіка Білорусь), яке 22 березня 1943 року було знищене окупантами за участю колабораціоністів з поліцейського охоронного батальйону, сформованого окупантами з військовополонених в Києві. Вбито і спалено живцем 149 жителів села, з них 75 дітей.
Приводом для розправи окупантів над цивільним населенням було вбивство партизанами під час обстрілу колони у 6 км від села Хатинь чемпіону Олімпійськиих ігор 1936 року в Берліні гауптштурмфюрера СС Ганса Вельке (Hans Woellke), особисто знайомого з А. Гитлером.
«Хатинські» процеси над колабораціоністами, що брали участь у цьому злочині проти цивільного населення, тривали аж до грудня 1986 року, коли Військовим трибуналом Білоруського військового округу був засуджений і розстріляний начальник штабу 118 поліцейського охоронного батальйону колишній старший лейтенант Красной Армії, уродженець Черкащини Григорій Васюра.
5 липня 1969 року на території села Хатинь було відкрито величний Меморіальний комплекс «Хатинь», що представляє 628 білоруських сел, знищених в роки війни окупантами разом з їх жителями.
Хацунь
Хацу́нь— назва маленької дєрєвні в Карачевском районе Брянской области (Росія), розташованій в 25 км на схід від м. Брянск, де 25 жовтня 1941 року загарбниками було знищено все населення та біженці, що в ньому переховувалися (загинуло 318 людей).
Приводом до масової розправи вояк німецької армії з цивільним населенням було вбивство красноармійцями-оточенцями, що переховувалися в дєрєвнє, двох немецьких військових.
В 1977 році було прийнято рішення про створення в Хацуні меморіального комплексу в пам’ять про жертви фашизму(так в СССР не тільки італійських фашистів, але й німецьких націонал-соціалістів або нацистів). Однак цей проект не було повністю реалізований.
У 2009 році почалися роботи зі створення величного меморіального комплексу вартістю близько 10 млн. доларів США, який було урочисто відкрито 25 жовтня 2011 року — у день 70-х роковин трагедии.
В цих урочистостях взяв участь особисто Владімір Путін, делегації з сусідніх регіонів Росії, України, Білорусі, а також з Німеччини, інших держав та громадських організацій.
До складу меморіального комплексу входять: музей, православна каплиця (часовня), братська могила, обеліск військової слави, Стіна пам’яті тощо.
Цей музейний комплекс — перший меморіал пам’яті російському цивільному населенню, знищеному нацистами у Другій світовій війні.
Україну на цих урочистостях представляла делегація на чолі на той час з заступником голови Чернігівської ОДА Віктором Тканком у складі начальника управління культури і туризму Чернігівської ОДА, голови Корюківської РДА та чотирьох членів Української спілки в'язнів – жертв нацизму.
Тож, без сумніву, під пливом російської Хацуні і білоруської Хатині з’явився 22 вересня 2011 року указ Президента України «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» (№ 925/2011). Цим указом доручалося Кабінету міністрів України розробити план заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії», передбачивши, зокрема, «спорудження у місті Корюківка Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами та вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії».
21 жовтня 2011 року Верховна Рада України також прийняла постанову «Про вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни» (№ 3965-VI), якою рекомендувала тому ж Кабміну «вивчити питання про можливість створення у місті Корюківка Чернігівської області Меморіального комплексу з вшанування пам'яті жертв німецько-фашистських загарбників».
25 квітня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 235-р, якою встановив протягом 2012-2013 років спорудити у м. Корюківці «Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами».
Не так сталося як гадалося.
Вшанування на державному рівні 1 березня 2013 року пам'яті жертв трагедії у місті Корюківка засвідчило, що сподіватися тільки на укази і постанови центральної влади не варто.
Цього дня в Корюківці на місті меморіалу відкрито поки що тільки стела з написом: «На цьому місті, де зібрано священу землю зі спалених нацистами у роки Другої світової війни населених пункті в Чернігівщини буде споруджено Хрест як перший об’єкт майбутнього Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пункті в Україні».
Отже, вся надія сьогодні тільки на наполегливість, інтелектуальний потенціал корюківчан та моральну підтримку міжнародної спільноти, щоб хоча б до 75-х роковин трагедії у Корюківці нарешті постав «Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених нацистами 1941-1944 рр.»
Це потрібно, щоб українці не забували, яку ціну сплатив наш народ за «вєлікую пабєду», як це сталося, наприклад, з 70-ми роковинами спалення нацистами 22 лютого 1943 року сіл Бобровиця (зараз мікрорайон міста Чернігова) і Яцево начебто за те, що їх жителі переховували втікачів із повсталого Яцевського табору полонених красноармійців.
І про це варто говорити у голос!
(далі буде)
Сергій Соломаха
Початок «Відзначення 70-х роковин Корюківської трагедії – урок перший» http://unp.net.ua/news/vidznachennja_70_kh_rokovin_korjukivskoji_tragediji_urok_pershij/2013-03-19-1088
Додатки:
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 925/2011
Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії
З метою вшанування пам'яті знищеного фашистськими окупантами у березні 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області мирного населення, виховання в українському суспільстві шанобливого ставлення до подвигу й жертовності попередніх поколінь постановляю:
1. Кабінету Міністрів України:
1) розробити разом з Українським інститутом національної пам'яті, Чернігівською обласною державною адміністрацією та затвердити у двомісячний строк план заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, передбачивши, зокрема:
спорудження у місті Корюківка Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами;
проведення у 2011 році за участю Національної академії наук України у місті Чернігові Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої партизанському руху в Україні у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;
створення документального фільму про Корюківську трагедію, видання відповідної науково-документальної та науково-популярної літератури;
здійснення дослідницької роботи з вивчення трагічних подій періоду фашистської окупації України у 1941 – 1944 роках;
проведення у загальноосвітніх та інших навчальних закладах, закладах культури, військових частинах уроків пам'яті, лекцій, бесід, круглих столів, присвячених трагічним подіям березня 1943 року у місті Корюківка;
2) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.
2. Кабінету Міністрів України, Чернігівській обласній державній адміністрації забезпечити проведення жалобних заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.
3. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування закордонними дипломатичними установами міжнародної спільноти про трагічні події березня 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області.
4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, а також організувати разом з іншими центральними органами виконавчої влади та за участю наукових установ підготовку тематичних теле- і радіопередач про Корюківську трагедію.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
22 вересня 2011 року
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії
під час Другої світової війни
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 19-20,
ст.191 )
1-2 березня 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області
німецько-фашистські загарбники одночасно знищили близько
7 000 мирних мешканців. У матеріалах до Нюрнберзького процесу
Корюківську трагедію визначено як найбільше масове знищення
місцевого мирного населення на окупованих територіях за весь
період Другої світової війни. Розправа над безневинними людьми у
Корюківці за кількістю жертв перевищує білоруську Хатинь, чеське
Лідице, французький Орадур.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Вшанувати на державному рівні пам'ять жертв трагедії у
місті Корюківка Чернігівської області.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити
організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо
вшанування у 2013 році на державному рівні 70-ї річниці
Корюківської трагедії та затвердити план відповідних заходів;
вивчити питання про можливість створення у місті Корюківка
Чернігівської області Меморіального комплексу з вшанування пам'яті
жертв німецько-фашистських загарбників.
3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і
радіомовлення України спільно з Українським інститутом
національної пам'яті організувати підготовку тематичних теле- і
радіопередач, присвячених згаданим трагічним подіям, та
забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що
проводитимуться у зв'язку з 70-ю річницею трагедії у місті
Корюківка Чернігівської області.
4. Запропонувати Чернігівській обласній державній
адміністрації забезпечити проведення ремонтно-реставраційних робіт
на пам'ятних знаках жертвам Корюківської трагедії.
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет
Верховної Ради України з питань культури і духовності, Комітет
Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів.
6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 квітня 2012 р. № 235-р
Київ
Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії
1. Утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів на 2012—2013 роки у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії у складі згідно з додатком.
Надати голові Організаційного комітету право затверджувати його персональний склад та вносити у разі потреби до нього зміни.
2. Затвердити план заходів на 2012—2013 роки у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, що додається.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Чернігівській облдержадміністрації за участю Національної академії наук та Українського інституту національної пам’яті забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.
Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 квітня 2012 р. № 235-р
ПЛАН ЗАХОДІВ
на 2012—2013 роки у зв’язку з
70-ми роковинами Корюківської трагедії
1. Cпорудити у м. Корюківці Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами (далі — Меморіальний комплекс), зокрема:
- опрацювати питання щодо створення комунального закладу “Меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами” Чернігівської обласної ради.
Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012 року;
- провести конкурс на кращу проектну пропозицію концепції Меморіального комплексу;
- забезпечити:
- проведення тендерів та відповідно до вимог законодавства визначити генеральних проектувальника і підрядника з виконання робіт з проектування та спорудження Меморіального комплексу;
- розроблення ескізного проекту та проектно-кошторисної документації на спорудження Меморіального комплексу, у тому числі на проведення робіт з благоустрою прилеглої території.
Чернігівська облдержадміністрація, Мінрегіон, Мінкультури.
Протягом 2012 року;
- виконання робіт із спорудження Меморіального комплексу та благоустрою прилеглої території.
Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012—2013 років.
2. Організувати урочисте відкриття Меморіального комплексу та провести жалобні заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.
Чернігівська облдержадміністрація.
Березень 2013 року.
3. Забезпечити проведення:
- реконструкції Корюківського районного історичного музею, оновлення його музейної експозиції.
Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012 року;
- робіт з пошуку та перепоховання останків жертв Корюківської трагедії.
Мінрегіон, Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012 року;
- робіт з благоустрою та впорядкування м. Корюківки, у тому числі:
- ремонту доріг загального користування на під’їзді до м. Корюківки.
Укравтодор, Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012 року;
- реконструкції та благоустрою центральних вулиць м. Корюківки;
- ремонту приміщення Корюківського районного будинку культури.
Чернігівська облдержадміністрація.
Протягом 2012 року;
- комплексу дослідницьких робіт з вивчення трагічних подій періоду фашистської окупації території України у 1941—1944 роках.
Чернігівська облдержадміністрація, Укрдержархів, Національна академія наук (за згодою), Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012—2013 років;
- у навчальних закладах, закладах культури, військових частинах уроків пам’яті, лекцій, бесід, засідань за круглим столом, присвячених трагічним подіям березня 1943 р. у м. Корюківці.
МОНмолодьспорт, Мінкультури, Міноборони, Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012 року.
4. Опублікувати:
- списки населених пунктів Чернігівської області, знищених фашистськими окупантами разом з мирним населенням.
Чернігівська облдержадміністрація, Укрдержархів, Національна академія наук (за згодою), Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012—2013 років;
- збірник документів і матеріалів про Корюківську трагедію.
Чернігівська облдержадміністрація, Укрдержархів, Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012—2013 років.
5. Забезпечити створення документального фільму про Корюківську трагедію з подальшою трансляцією на телеканалах державних телерадіоорганізацій.
Держкіно, Держкомтелерадіо, Чернігівська облдержадміністрація, Національна академія наук (за згодою), Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012—2013 років.
6. Інформувати міжнародну спільноту про трагічні події березня 1943 р. у м. Корюківці Чернігівської області.
МЗС.
Протягом 2012—2013 років.
7. Сприяти висвітленню у державних телерадіоорганізаціях заходів у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.
Держкомтелерадіо.
Протягом 2012—2013 років.
8. Організувати трансляцію циклу тематичних теле- і радіопередач про Корюківську трагедію.
Держкомтелерадіо, Укрдержархів, Національна академія наук (за згодою), Український інститут національної пам’яті (за згодою).
Протягом 2012—2013 років.
|
