 4 червня 2015 року у Чернігові в приміщенні обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка журналістам та представникам влади і громадськості представлено щойно виданий просвітянський збірник «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість».
Його відкриває вступне слово Володимира В’ятровича, голови Українського інституту національної пам’яті, «Куди веде вулиця Леніна? Розмова про майбутнє країни». Вміщені статті: Сергія Горобця, співробітника Українського інституту національної пам’яті, «Десовєтизація Алеї героїв у Чернігові: як комунориги захищають більшовицьких «ідолів»; Василя Чепурного, голови Чернігівської обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, «Чи допоможе перейменування вулиць краще жити?»; Сергія Чернякова, відповідального редактора видання, вченого секретаря Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», «Чи повернеться стародавній Чернігів до історичних назв?»; Сергія Соломахи, упорядник збірника, просвітянина, громадського і політичного діяча, «Чернігів на шляху відновлення історичної пам’яті та справедливості» і «Правові засади перейменування вулиць».
До збірника включені: «Перелік вулиць, провулків, проспектів та площ міста Чернігова», «Короткі історичні довідки» (про видатних діячів, які внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, чиїми іменами пропонується назвати вулиці, провулки, площі міста Чернігова), «Перелік вулиць, провулків, площ Чернігова, у назвах яких використовується символіка комуністичного тоталітарного режиму», «Пропозиції щодо включення науковців, фахівців та представників громадськості до складу робочої групи з розробки концепції розвитку культурно-історичного середовища та топоніміки Чернігова».
Мета збірника – допомогти суспільству і владі у справі проведення декомунізації Чернігова, як древнього українського міста, звільнитися від назв комуністичного тоталітарного режиму. Він адресований молоді, політичним і громадським діячам, посадовим особам, історикам, краєзнавцям та всім, хто щиро вболіває за європейське майбутнє України.
Під час відкриття презентації Василь Чепурний наголосив на символізмі сьогоднішньої події. Сергій Соломаха цим виданням, створення якого є насамперед його заслугою, зробив собі, громаді міста і Чернігівській міській раді подарунок до ювілею.
Один із рецензентів збірника (другим є Сергій Лепявко, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя) Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, від імені особисто Володимира В’ятровича, голови Інституту, привітав творчу групу просвітян із вагомим внеском у справі організації та наповненні змістом діяльності щодо звільнення обласного центру від комуністичних назв, пам’ятників тощо.
«Це і є патріотизм у дії. Напрацювання авторів, зібрана інформація і пропозиції – основа для роботи громадськості і міської ради, значно полегшать і прискорять процес декомунізації Чернігова», – підкреслив представник Українського інституту національної пам’яті.
Він поінформував, що за самими обережними підрахунками істориків жертвами комуністичного і нацистського режимів у 20-му столітті в Україні стали щонайменше 16 млн. наших співвітчизників, а у Чернігівській області за явно заниженими підрахунками – від 500 тис. до 700 тис. осіб. Зволікання з повним позбавленням нашої країни від спадщини тоталітарного режиму стало однією з головних причин російської агресії. Отже, декомунізація – питання національної безпеки країни.
Андрій Подорван, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, високо оцінив громадське видання, його цінність для громади і влади міста, заявив про підтримку ініціатив громадськості державною виконавчою владою області. Висловив сподівання, що Чернігівська міська рада у повній мірі використає його матеріали.
Він також поінформував про підготовку створення Чернігівською облдержадміністрацією комісії, яка надаватиме допомогу й сприяння громадам і районам у реалізації положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». До складу комісії окрім представників влади, будуть включені представники громадськості, краєзнавці та науковці. Найперше, за словами Андрія Подорвана, місцеві державні адміністрації мають провести навчальні семінари з сільськими, селищними та міськими головами щодо порядку застосування закону та термінів його виконання.
Також для представників органів місцевого самоврядування буде надано можливість отримати консультацію у представників Українського інститут національної пам’яті та Державного архіву Чернігівської області щодо підстав перейменування вулиці чи населеного пункту. Комісія при облдержадміністрації контролюватиме хід виконання Закону, збиратиме кількісну та якісну інформацію щодо реалізації його положень.
Станіслав Тавлуй, заступник керівника Чернігівської молодіжної громадської організації «Центр прогресивної молоді «Апельсин» оцінив збірник як актуальний і гостро необхідний міській громаді. Саме тому його громадська організація допомогла його видати.
Учасники творчої групи створення книги вказали на необхідність повернення до історичних назв міста, якому понад 1300 років, увічнення в нових назвах українських героїв і видатних людей Чернігова і Чернігівщини.
До речі, Сергій Соломаха збурив журналістів фактом, що вперше саме 16 липня 1990 року під тиском рухівців і демократичної депутатської групи «Чернігів» виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів І-го демократичного скликання було повернуто історичну назву центральний площі міста – Красна, замість імені Куйбишева.
ДОВІДКОВО:
Збірник ««Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість» видано за сприяння та підтримку Чернігівської молодіжної громадської організації «Центр прогресивної молоді «Апельсин», Чернігівської обласної організації Народного Руху України, за результатами конкурсу ваучерів з організаційної підтримки організацій громадського суспільства за сприяння ІСАР «ЄДНАННЯ» за фінансування Уряду Швеції.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України
|
