Районні адміністрації Чернігівщини почали вивчати наміри громад щодо перейменування населених пунктів, які підпадають під дію законів про декомунізацію. Так у Бахмацькому районі село Петровського стане Козацьким, а Червона Зірка – Покровським. Село Радянське у Городнянському районі – Слободою.
Історичні назви також собі повернуть багато інших сіл. Так Петрівське у Козелецькому районі стане Мостищем, Червоні Гори у Менському знову зватимуться Святими Горами, Кірове в Новгород- Сіверському районі знову стане Риковим, Григоро- Іванівка та Григорівка у Ніжинському районі відповідно Синяками та Мильниками. Село Червоні партизани в Носівському районі будуть такими, як і до комуністичного режиму – Володьковою Дівицею. Пролетарська та Червона Гута у Ріпкинському районі зватимуться, як і колись – Посудевською та Красовською Гутами.
Чомусь тільки громада села Ленінівка Менського району не хоче повертати давню назву – Сахнівка, а хоче зватися селом Солов’їним. Можливо, так не люблять досі пана Сахневича, що колись ним володів, чи так зачаровані солов’їним співом?
Найбільшою проблемою можуть бути перейменування міста Щорс у Сновськ, оскільки міська рада має сильні прокомуністичні настрої. Проблемою також є перейменування сіл, які утворені в радянський період і не мають історичних назв, як, скажімо, село Жовтневе у Прилуцькому районі. Непросто буде перейменувати і села, що мають, хоч і історичні, але неблагозвучні назви – скажімо, Свердловка у Коропському районі колись звалася Псарівкою, бо новгород- сіверський князь тримав там свою псарню. І глибока історія, і логіка найменування, але …Псарівка.
Та закон мусять виконувати всі. Тож обласна комісія з питань виконання законів про декомунізацію при обласній державній адміністрації пропонує місцевим громадам або назвати села на ознаку якихось відомих урочищ, річок, або на честь видатних українців – земляків.
