Зустріч керівників області і міста з ветеранами- рухівцями стала доброю нагодою нагадати про ряд важливих для українського державотворення речей.
Перша річ - добре, що в керівництва області є розуміння значення тих буремних події 1989- 1991 років, коли виборювалась Незалежність. "Так наче це недавно було, а вже коли читаєш - яка історія!" - говорив голова обласної державної адміністрації Валерій Куліч. А голова обласної ради Ігор Вдовенко нагадав, що рухівці починали свою боротьбу під загрозою арештів. А я би ще додав і про звільнення з роботи, і про розлучені сім'ї, і про поламані кар'єри...
Другу важливу річ нагадав журналіст Владислав Савенок: "Коли ці люди починали свою боротьбу - робили це безкорисливо. Тож хай і нинішня влада навчиться у них безкорисливості!". Аж міський голова Владислав Атрошенко став відповідати - мовляв, вони з Валерієм Кулічем, покидавши свої місця у Верховній Раді і пішовши на складну область, - хіба не зробили це безкорисливо?!
Перший голова краєвої організації Народного Руху Валерій Сарана нагадав і про обставини рухівської боротьби, і про українську мову - якби її було більше в Україні, то не було би і такої війни на Донбасі. Адже Путін правий, кажучи: де закінчується російська мова - там закінчується і Росія.
Ветерани- рухівці отримали почесні грамоти і подяки обласних ради та адміністрації, міської ради. Символічний келих шампанського та фотографування завершили спілкування. А потім рухівці поклали квіти до пам'ятного каменя "Борцям за волю України" та до пам'ятника Тарасу Шевченку, біля якого просто і щиро заспівали "Реве та стогне Дніпр широкий".
Василь ЧЕПУРНИЙ
На фото Сергія Чернякова віршем Самійленка нагадує про любов до України Михайло Данилюк.
