На часі війна, Конституція і перейменування вулиць
12:49
125-й день.
Великої визвольної війни Українського народу проти московських комуно-московських загарбників.
26-а річниця ухвалення Верховною Радою Украни Конституції України, завдяки досягненню компромісів в ночі на 28 червня 1996 року між впертими рухівцями на чолі В'ячеславом Чорноволом, КПУшною промосковською більшістю і адміністрацією Другого Президента України Дмітрія Табачника.
А напередодні ворог перейшов до нового етапу війни: тотального терору проти мирного населення Украни, знищивши 27 червня ракетним ударом ТРЦ "Амстор" у місті Кременчук. Загинуло і поранено десятки українців.
Це здійснено на передодні саміту НАТО в Мадриді і свідчить про підготовку населення Московії і Білорусії до ще більш масштабних атак на Україну, начебто у відповідь на "напад" України зброєю її союзників на якийсь, звісно, ще більш мирний об'єкт на території так званої союзної держави.
Водночас, це є спробою агресора зупинити постачання зброї Україні союзниками, зокрема, ракетних комплексів і примусу їх до переговорів.
Адже абсолютна більшість населення РФії розуміє і виправдовує мову терору ще з часів "красного" терору, "сталінських" репресій і загороджувальних загонів часів Другої світової війни.
Це грунтується на культі "пабєдабєсія", який бучно почав квітнути у СССР ще з середини 60-х років минулого століття.
Відгоміном цього культу ще й досі залишаються назви вулиць, монументи, братські могили в центрі міст по всій Україні.
Наприклад, з більше 80 топонімів (вулиці, проспекти, провулки, площі) з більш ніж 560 в Чернігові названо на честь Вєлікай атєчественай війни і її учасників.
При цьому найбільше чомусь топонімів названо на честь командного складу 181-ї Сталінградської ордена Леніна стрілецької дивізії, а саме: вулиці Серьожнікова, Доценка, Савчука, Віхніна, Комка, Сєрікова.
Це - Герої Радянського Союзу за форсування Дніпра, крім Комка А.І., а Серьожніков О.І., Доценко Й.Т., Віхнін З.Д. , Сєріков В.Д., поховані в Чернігові ще у 1943 році у братських могилах на Валу та Центральному сквері міста.
Переконаний, це не було головною причиною називати вулиці Чернігова на їх честь.
Судіть самі.
Наприклад, колишня вулиця Борисоглібська отрималу назву імені Серьожнікова лише у 1964 році.
Інші вулиці - тільки у 80-х і 90-х роках минулого століття.
До 5 лютого 1943 року 181-ї Сталінградська ордена Леніна стрілецька дивізія називалася 10-ю Сталінградською ордена Леніна дивізією внутрішніх військ НКВС СРСР, а її командний склад складався переважно з НКВСників.
Назву "Сталінградська" 10-й дивізії НКВС СРСР присвоєно 2 лютого 1942 року, а орденом Леніна нагороджено 2 грудня 1942 року.
Нагадаю, що евакуація мирного населення під час облоги нацистами міста Сталінграда восени 1942 року була заборонена Йосипом Сталіним.
Що робили, як правило, дивізії НКВС СРСР під час Другої світової війни не варто пояснювати.
Ось чому, мабуть, стільки галасу від ворожої агентури і корисних ідіотів, що перейменування вулиць під час війни не на часі.
Тож будьмо уважні, пані і панове українці.
Недарма кажуть, що чорт ховається у дрібницях.
Зокрема, за Констуцією України громадяни України всіх національностей є Українським народом.
Натомість, за Декларацією про суверінітет України, ухваленою 16 липня 1990 року Верховною радою УРСР, народ України - громадяни Республіки (УРСР) всіх національностей.
Україна тут не Держава, а географічне поняття, як Прибалтика, Урал, Кавказ чи Донбас.
