 Тисячі років влада трималася лише на силі: хто сильніший — той і правий. Та виявилося, що не все можна вирішити силою. Це переконливо довели всьому людству послідовники вчення Христа — християни. Саме в країнах, де переважали християни, було започатковано новий етап розвитку людства — демократію.
I-й етап розвитку демократії
Суспільство відмовляється від культу сили, насильства, визнає не на словах, а на ділі людей різними незалежно від майнових, расових, статевих відмінностей. Владу отримує більшість, яка визначається шляхом таємного, вільного голосування. Безумовно, меншість залишається незадоволеною і без ентузіазму виконує волю більшості. Але на наступних виборах їх ролі міняються, більшість стає меншістю і навпаки. Саме усвідомлення цього і гарантує стабільність у демократичному суспільстві та його еволюційний розвиток.
II-й етап розвитку демократії
У суспільстві починає панувати дух компромісного вирішення проблем. Сторони, що конфліктують, свідомо погоджуються на певне обмеження своїх прав та інтересів, а суперечки вирішуються шляхом переговорів, узгодження позицій, вироблення компромісного рішення.
Голосування після досягнення домовленостей стає формальністю, тобто фактично одноголосним.
III-й етап розвитку демократії
Більшість, що формується на І-й та II-й етапах розвитку демократії, свідомо йде на поступки меншості і погоджується на надання меншості більше прав і пільг, ніж має сама більшість.
До речі, в деяких країнах світу про таку демократію ще не можуть навіть мріяти.
На жаль, українське суспільство ніяк не може твердо стати навіть на засади І етапу розвитку демократії, тому що жодного разу вибори, тобто виявлення більшості, не були чесними, прозорими, без тиску і втручання влади, щоб підрахунок голосів не було сфальсифіковано виборчими комісіями або голосами виборців, купленими спритними ділками.
Варто нагадати, що більше ста років тому, у жовтні 1917 року за Юліанським календарем більшовики здійснили переворот у Петрограді під приводом недопущення фальсифікації Тимчасовим урядом виборів в «Учредительное собрание». Симоволічно, що там, де більшовикам вдалося захопити владу, вони отримали найбільше голосів. Наприклад, у Петроградській губернії — 50% голосів, Московській — 56%, Мінській — 63%, на Західному фронті — 66,3%, в м. Тулі — 97,8%, і навіть 100% — на Балтійському флоті. В той час як в українських губерніях, що контролювалися Центральною Радою, більшовики отримали лише 10% голосів. В цілому більшовики отримали лише 25% голосів. Разом з тимчасовими союзниками — «лівими» есерами — лише 38,5% місць в «Учредительном собрании». Не дивно, що перший день зборів «Учредительного собрания» 18 січня 1918 року став для них «останнім». А далі була громадянська війна в Росії, встановлення тоталітарного режиму.
Незважаючи на декомунізацію в Україні після Революції Гідності наслідки панування комуністичної ідеології ще й досі отруюють свідомість значної частини українців.
Чи зможуть на виборах 31 березня 2019 року українці нарешті отримати несфальсифіковану владою олігархів відповідь на питання: «Кого хоче бачити дійсно народним Президентом України більшість виборців — громадяни України, а не діюча влада олігархів ?»
Відповідь на це питання, в першу чергу, залежить від тих членів виборчих комісій, офіційних спостерігачів, які не на словах, а на ділі дотримуються вимог Закону України «Про вибори Президента України», а не вказівок начальства з держадміністрацій, місцевих рад, керівників бюджетних установ або виборчих штабів кандидатів.
Історія виборів Президента України на Чернігівщині
Навіть першого Президента України Кравчука Л.М.у 1991 році підтримали лише 44,15% виборців на Чернігівщини.
Хоча на той час голова Верховної Ради України Кравчук Л.М. отримав по Україні абсолютну більшість у 61,59% голосів виборців і перевагу вже в І турі виборів над головою Львівської обласної ради націонал-демократом Чорноволом В.М. аж у 38,32 відсотка.
На позачергових виборах 1994 року більшість чернігівців у ІІ турі проголосували за опозиціонера-земляка Кучму Л.Д. (72,33%).
Тоді як експрем’єр-міністра Кучму Л.Д. підтримало 52,15% виборців країни, а Президента України Кравчука Л.М. на 7,09% менше.
На виборах 1999 року чернігівці перейшли в опозицію до чинного Президента України Кучми Л.Д. На виборах у 1999 році чернігівці перейшли в опозицію до чинного Президента України Кучми Л.Д. Тож у І турі підтримали «лівих» кандидатів Симоненка П.М. (22,61%), Вітренко Н.М. (16,18%), Мороза О.О. (16,09%). Серед націонал-демократів найбільшу підтримку на Чернігівщині отримав Костенко Ю.І. (3,19%).
У ІІ турі за чинного Президента проголосувало лише 37,47% виборців Чернігівщини, а за опозиційного до всього українського лідера комуністів 56,27 відсотка. Не підтримали жодного кандидата 3,81% виборців.
Однак Кучмі Л.Д. все ж вдалося за рахунок не сприйняття виборцями, що традиційно підтримують націонал-патріотичні сили, лідера комуністів отримати у ІІ турі по Україні 56,25% голосів виборців і обійти Симоненка П.М. на 18,45 відсотка. Не підтримали жодного з кандидатів 3,44% виборців України.
Вибори 2004 року через численні фальсифікації спричинили до Помаранчової революції в Україні, призначенням ІІІ-го туру виборів, зміни складу усіх виборчих комісій, зокрема і Центральної виборчої комісії.
У ІІІ-му турі виборів чинного на той час прем’єр-міністра Януковича В.Ф. на Чернігівщині підтримало лише 174 669 виборців з 722 929, тобто 24,16%, а опозиційного кандидата, якого підтримували майже всі націонал-демократичні і патріотичні сили Ющенка В.А. – 71,15% виборців. Не підтримали жодного кандидата 3,12% виборців.
В ІІІ-му турі у 2004 році розрив між експрем’єр-міністром Ющенком В.А., якого підтримали 51,99% виборців України, і Януковичем В.Ф. склав 7,79%. Не підтримали жодного кандидата – 2,34% виборців.
На виборах 2010 року ще в І турі виборці Чернігівщини визначили лідера своїх симпатій Ю.В. Тимошенко (43,74%). Від неї значно відстали Янукович В.Ф. (19,52%), Тігіпко С.Л. (13,35%), Яценюк А.П. (5,54%). Тому лише 194 069 виборців Чернігівщини (30,95%) з 626 985, що взяли участь у ІІ турі виборів, підтримали на той час головного офіційного опозиціонера країни Януковича В.Ф. В той же час 398 953 (63,63%) виборців підтримали Тимошенко Ю.В. Ще 4,22% виборців Чернігівщини не підтримали жодного кандидата. Майже стільки ж виборців України (4,36%) не побачили великої різниці між обома кандидатами.
Отже, вперше в історії країни обраний Президент України отримав у ІІ турі виборів не тільки найменшу від своїх попередників підтримку виборців у 48,96%, але й мінімальну перевагу у 3,48% над суперником у ІІ турі виборів прем’єр-міністром Тимошенко Ю.В.
Таким чином більшість виборців Чернігівщини вкотре традиційно проголосувала за опозиційного, на їх думку, кандидата на виборах Президента України.
На позачергових виборах 25 травня 2014 року після Революції Гідності найбільше голосів виборців на Чернігівщині отримали Порошенко П.А. – 249 740 (44,81%), Тимошенко Ю.В. – 108 593 (19,48%), Ляшко О.В. – 92 509 (16,59%), Гриценко А.С. – 34 770 (6,23%), Тігіпко С.Л. – 20 998 (3,76%).
Президентом України в І-му турі з результатом 54,70% голосів виборців було обрано Порошенка П.А. Натомість Тимошенко Ю.В. підтримало 12,81%, Ляшка О.В. – 8,32% виборців.
Практичні поради виборцям:
1. До дня голосування вирішить за якого кандидата будете голосувати.
2. Прийдіть на виборчу дільницю з 8 до 20 години з паспортом, іменним запрошенням та ручкою.
3. Отримайте виборчий бюлетень і уважно огляньте його.
4. Перевірте відсутність на ньому контрольного талону та будь-яких позначок.
5. Перевірте наявність на бюлетені печатки цієї дільничної виборчої комісії.
6. Слідкуйте за тим, щоб за Вами у кабіні для таємного голосування ніхто не спостерігав.
7. Не робіть на бюлетені жодних написів, крім однієї позначки «плюс» (+) у квадраті проти прізвища Вашого кандидата.
8. Перед виходом з кабінки для таємного голосування уважно перевірте наявність на ньому тільки однієї позначки проти прізвища саме Вашого кандидата.
9. У разі виявлення помилки або інших позначок на бюлетені невідкладно зверніться до члена виборчої комісії, що видав Вам бюлетень, з заявою про надання іншого бюлетеня замість зіпсованого.
10. При вкиданні бюлетеня у скриньку згорніть його таким чином, щоб ніхто не побачив де Ви поставили позначку.
Пам’ятайте, голосування є таємним і особи, які розголошують таємницю голосування, несуть кримінальну відповідальність.
Сергій Соломаха
|
