Стало моторошно. Невже починається?

Ні, продовжується!

У голові промайнули події двадцятирічної давності, у яких я брав активну участь. Тоді напередодні святкування 1300-річчя заснування міста Чернігова, тобто на початку вересня 1990 року, комуністична президія Чернігівської обласної ради заборонила своїм рішенням в’їзд на територію області представникам так званих «політизованих угрупувань».

Ось що про це писала кандидат історичних наук Т.П.Демченко:

«З точки зору сьогодення важко збагнути логіку можновладців, котрі заборонили в’їзд до Чернігівської області представників Західної України. У 1990 р., після ухвалення Декларації про державний суверенітет, рішення взагалі виглядало безглуздим. Але воно привело 22 вересня 1990 р. до кривавої сутички на київській трасі, поблизу с. Кіпті Козелецького району області. Маскуючись під місцевих «колгоспників», нібито незадоволених частими наїздами емісарів-«західників», добре навчені молодики напали на хористів хору «Гомін», які їхали до Чернігова із зовсім не войовничою метою, а щоб дати концерти».

Крім того, силове протистояння людей з міліцією з перекриття руху транспорту відбулося в той же день в місті Чернігові.

Ось який висновок тоді зробили члени демократичної група народних депутатів «Чернігів» в Чернігівської міської ради І.М.Биченок, С.В.Соломаха, В.Л.Дворянков, В.І.Бабич, які розслідували події 22 вересня 1990 року в Чернігові.

«Події біля «Дружби» - це наслідок постанови президії обласної Ради народних депутатів, яка дає змогу працівникам апарату самим визначати, які об’єднання вважаються політизованими, а які ні. Перетворивши і затримавши хор «Гомін» і членів Товариства Лева зі Львову, визнавши їх на свій розсуд політизованими об’єднаннями, виконавці постанови своїми діями різко політизували велику кількість людей в Чернігові. Варто сказати, що уже наступного дня на вулиці міста вийшло з мітингу уже близько 3-х тисяч людей. І до того ж хор «Гомін» і львів’яни все-таки потрапили до Чернігова. Який же тоді був смисл блокувати в Кіптях, який не дав ніяких наслідків , крім скандалу на всю Україну».

Ці історичні події тоді вдруге після знаменитої «ковбасної революції» «прославили» на весь Радянський Союз чернігівську партноменклатуру. Що змінилося з того часу ? Тільки кілька пасажирів разом зі мною відмовилися вписати у бланк свої прізвища та зажадали від водія пояснити яким рішеннями влади він примушує їх це робити.

Водій не пояснюючи, вписав вигадині прізвища у бланк і маршрутка рушила на Київ...

До речі, цього дня опозиціонерів-мітингувальників біля Верховної Ради України, крім людей біля наметів «похідної» церкви Московського патріархату, які вже кілька років стоять там, нікого не було.