Початок » 2023»Вересень»26 » Повернення пам’ятника Богдану Хмельницькому в Чернігові: нові проблеми
Повернення пам’ятника Богдану Хмельницькому в Чернігові: нові проблеми
11:27
Відновлення на вимогу Руху і «Просвіти» історичної справедливості – повернення пам’ятника Богдану Хмельницькому обличчям до П’ятницької церкви, як це було передбачено проектом, викликало шалену критику як збоку адептів «рускава міра», так і деяких недалекоглядних громадських активістів.
Але це, на мою думку, остаточно не вирішило усі проблеми.
Судіть самі.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому проектувався як символ дружби українського і російського народів до 300-річчя Переяславської ради в далекому 1954 році, тому неміг не нести відповідне ідеологічне навантаження. Так по колу постаменту було зображено барельєфи з назвами і датами 4-х найбільших перемог українських козацько-селянських військ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького над військами Речі Посполітої, а саме: під Жо́втими водами, Ко́рсунем, Зборовим та Пилявцям (по колу проти годинкової стрілки).
Однак центральною подією в діяльності гетьмана комуністичними ідеологами було визначено не його військові звитяги, а міфічна Переяслівська рада.
До речі, ці барельєфи на постаменті пам'ятника створив мій дядько Соломаха Степан Тихонович (16.05.1927 - 02.09.2001).
І якщо до повернення напис на пам’ятнику «Переяслав 8(18) 1654» був на зворотній стороні постаменту, то тепер після його повернення, цей напис став домінуючим. Адже таким чином українцям нав’язується думка, що головним досягненням гетьмана Богдана Хмельницького є так звана Переяслівська рада і саюз двух братськіх народів.
Більш того, посилаючись на угоду Переяслівської ради імперська російська пропаганда ідеологічно обґрунтовує сьогоднішню агресію РФії проти України, називаючи. зокрема місто Чернігів остаточно «сконно рускім городам» з 1654 року.
Нагадаю, що саме до дати проведення міфічної Переяславської ради квіти і вінки до пам’ятника покладали представники «лівих» проросійських партій ПСПУ та КПУ. В той час як українська громада міста біля пам’ятника гетьману Богдана Хмельницькому відзначала тільки День Злуки 22 січня.
Нагадаю, що в буремні 1989-1991 рр. біля пам’тника гетьману вирував рухівський «гайд-парк» та збиралося народне віче, зокрема під час «ГКЧП» 20 серпня 1991 року.
Отже, чернігівська громада і патріотичні організації повинні визначити не тільки до яких дат воги будуть вшановувати гетьмана Богдана Хмельницького біля реконструйованого пам’ятника, але й за які його звитяги.
Але, безумовно, не за імперський міф про Переяславську раду.
<
Сергій Соломаха
Довідка з Вікіпедії:
Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (27 грудня 1595 (6 січня 1596), — 27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана[3]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством. Представник роду Хмельницьких.
Би́тва під Жо́втими во́дами (19 (29) квітня 1648 — 6 (16) травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Жовтими Водами в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років.
Би́тва під Ко́рсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його кримськими союзниками з другого під Корсунем у ході Національно-визвольної війни 1648–1654 років.
Битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української козацької армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).
Зборівська битва (5 (15) серпня — 6 (16) серпня 1649 року) — переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область).
Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, приняте Радою, трактується по-різному. Деякі історики схиляються до думки, що рішення, прийняте Радою, полягало в об'єднанні територій Війська Запорозського з Московським царством.
Герб Хмельницьких — герб яким користувались представники роду Хмельницьких, зокрема Богдан Хмельницький та його нащадки. Перше відоме зображення герба мається у Козацькому реєстрі 1649 року, на його титульному аркуші.
P.S.Отже, замість «Переяслав 8(18) 1654» на постаменті пам'ятника Богдану Хмельницькому може з'явитися його герб. Адже ніякого напису, що це пам'ятник саме цьому гетьману, а не, наприклад, Павлу Полуботку немає.
