Згідно даних Державного архіву Чернігівської області під дію законів про декомунізацію підпадають назви таких населених пунктів Чернігівщини:
Бахмацький район - Петровське (назване на честь організатора голодомору, комуніста Г.І. Петровського), Червона Зірка (виникло у 1935 році, іншої назви не мало);
Бобровицький район - Дзержинського (на честь бурякорадгоспу з іменем комуніста Ф.Е.Дзержинського), Червоноармійське (на честь Червоної назви). Обидва села інших назв не мали;
Борзнянський район - Більшовик (1958 р селище радгоспу "Шаповалівка" перейменоване на Більшовика), Жданів (поки що невідомо як воно перейменовувалося), Кіровське (історична назва - Майорщина, перейменоване на честь більшвовика Кірова), Петрівка (1927 р. село Махнівка перейменовано в село Петрівка на честь першого комуніста села Петра Дзибала, який був убитий селянами), Червона Гірка (дані відсутні), Червона Україна (до 1958 року звалося - Червоний Шлях), Червоне Озеро (засноване 1924 року вихідцями з села Мала Загорівка, і назву, мовляв, має від червоних берегів озера), Червоний Остер (засноване вихідцями з села Хороше Озеро під час колективізації);
Городнянський район - Радянське (історична назва - Жабчицька Слобода);
Ічнянський район - Жовтневе (засноване вихідцями з села Вільшана і назване на честь більшовицького перевороту), Пролетарське (історична назва - Боярщина), Червоне (дані відсутні);
Козелецький район - Петрівське (історична назва - Мостище, перейменоване на честь ювілею комуніста Петровського);
Коропський район - Жовтневе (історична назва - Рождественське, перейменовано на честь комуністичного перевороту), Пролетарське (історична назва - Ксензівка), Свердловка (історична назва - Псарівка, перейменоване на честь комуніста, знищувача донських козаків Якова Свердлова), Червона Поляна (дані відсутні), Червоне (історична назва - Билка), Червоний Лан (дані відсутні), Червоний Ранок (історична назва - Божок);
Корюківський район - Комсомольське (історична назва - Довжик), Червона Буда (історична назва - Романівська Буда), Червоний Довжик (виникло під час колективізації);
Менський район - Жовтневе (історична назва - Баба з наголосом на першому складі, перейменоване на честь комуністичного перевороту), Ленінівка (історична назва - Сахнівка), Пам'ять Леніна (історична назва - Бараховщина), Чапаївка (виникло як селища радгоспу імені Чапаєва, іншої назви не мало), Червоний Маяк (історична назва - Овчаренків хутір), Червоні Луки (історична назва - хутір Максаківський), Червоні Гори (історична назва - Святі Гори), Червоні Партизани (названо на чесь партизанів періоду так званої громадянської війни);
Ніжинський район - Радгоспне (виникло як селище радгоспу, іншої назви не мало), Червоний Колодязь (історична назва - Панський Колодязь), Червоний Шлях (назва походить від назви колгоспу, іншої назви не було);
Новгород- Сіверський район - Кірове (історична назва - Рикове, перейменоване комуністами на честь свого діяча С.М. Войстрикова (кличка Кіров), Красне (історична назва - хутір Сапожків), Красний Хутір (дані в обласному архіві відсутні);
Носівський район - Жовтень (виникло як виселок артілі "Жовтень"), Карла Маркса (в архіві відсутні дані про час заснування села), Кіровка (засноване 1939 року і назване на честь більшовицького діяча), Червоні Партизани (історична назва - Володькова Дівиця), Шлях Ілліча (засновано 1929 року);
Прилуцький район - Володимирівка (назване на честь В.Ульянова (кличка - Ленін), іншої назви не мало), Воровського (назване на честь комуніста В.Воровського, іншої назви не мало), Жовтневе (засноване як виселок із Малої Дівиці, назване на честь перевороту, іншої назви не мало), Комуна (засноване 1959 року), Пролетарське (історична назва - Ладовщина);
Ріпкинський район - Незаможне (історична назва Борисоглібівка), Пролетарська Рудня (історична назва Посудевська Рудня), Червона Гута (історична назва Красковська Гута);
Семенівський район - Жовтневе (історична назва Янжулівка), Улянівське, Червоний Пахар і Червоний Гай (виникли під час колективізації, інших назв не мали);
Срібнянський район - Горького (назване на честь більшовицького письменника Пєшкова (кличка - Горький), іншої назви не мало);
Талалаївський район - Червоний Плугатар (історична назва - Хвенівка), Сильченкове (історична назва - Талалаївка, назване на честь першого комуніста Сильченкова);
Чернігівський район - Радянська Слобода (історична назва - Трисвятська Слобода), Червоне (історична назва Жидиничі), Улянівка (історична назва Свинь).
І, звісно, місто Щорс має буди однозначно перейменоване в Сновськ - так як воно й звалося до створення культу дрібного сепаратистського діяча білорусько- єврейського походження Миколи Щорса.
Запрошую до обговорення варіантів перейменувань - адже з історичними назвами легше ( та й то - ні жителі Улянівки не захочуть жити в Свині, ні Свердловки - у Псарівці), а як бути з усіма тими Червоними Шляхами, які утворені при комунії і нікуди не ведуть?
Василь ЧЕПУРНИЙ, координатор експертної групи комісії по декомунізації при обласній державній адміністрації
