Початок » 2015»Січень»11 » Силовий розгін прихильників євроінтеграції в Чернігові: рік потому
Силовий розгін прихильників євроінтеграції в Чернігові: рік потому
17:37
25 листопада - річниця з часу ганебного розгону громадського майдану «Чернігів обирає ЄС!». Однак досі ніхто не відповів, а зараз вже через російсько-українську війну і анексію Криму, мабуть, і не відповість за грубе порушення конституційних прав чернігівців. Хоча до Єдиного реєстру досудових розслідувань заява щодо незаконності дій посадових осіб, спрямованих на перешкоджання збоку органів влади проведенню масових зборів, за порушення яких передбачено покарання за ст. 340 ККУ, внесено 16 вересня 2014 року за № 42014270000000217.
Тож вважаю своїм обов'язком у першу річницю розгону громадського майдану «Чернігів обирає ЄС!» надати громадськості свій особистий, звісно дуже стислий погляд, на цю знакову для чернгівської громади подію: перший силовий розгін прихильників євроінтеграції в Україні.
Далі були так званий «партійний майдан» з двома наметами від ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода», розгорнутими після 1 грудня у парку імені Попудренка та нарешті Народний Майдан, який постав під Чернігівською ОДА 25 січня 2014 року. Але це було вже пізніше…
1. Все розпочалося з провокаційного звернення до Чернігівської міської ради представників таких антиукраїнських сил як партія «Руський блок». Місцевим осередком цієї партії повідомлялося про проведення акції у м. Чернігові 22 листопада 2013 року о 16-00 на Красній площі на підтримку вступу до Митного союзу. Цим самим провокувався привід для заборони в судовою порядку проведення масових акцій громадян на підтримку європейського вибору чернігівців.
2. Однак головним і формальним аргументом для ухвалення біля 22 години ночі 23 листопада 2013 року рішення Чернігівського окружного апеляційного суду по справі №825/4330/13-а (суддя Заяць О.В.) став сумнівний лист Чернігівського міського відділу УМВС за підписом Парфентьєва В.М. за № 526 від 23.11.2013 р. до Чернігівського міського голови О.В. Соколова. У цьому листі безпідставно цинічно стверджувалось про неможливість міліції забезпечити безпеку проведення акції партії «Демократичний Альянс» 23 листопада 2013 р. у зв’язку з запланованими на цей день заходів з нагоди 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр.(!) та інших заходів, що планувалися владою на грудень 2013 року.
3. Рішенням Чернігівського окружного апеляційного суду по справі №825/4330/13-а не передбачалося знесення тимчасово встановлених наметів або конфіскація майна, а лише заборонялося на певних вулицях міста (сквер імені Попудренка до цього переліку взагалі не входив) під час проведення мирних масових зібрань усіх суб’єктів встановлювати малі архітектурні форми та використовувати звуко- та кіно-відтворювачу апаратуру з 23 листопада 2013 р. по 7 січня 2014 року. Однак 25 листопада 2013 року біля 12-00 участю спецпідрозділу «Беркут» і загальною орудою полковника Едуарда Гребенюка було розігнано громадський Євромайдан «Чернігів обирає ЄС!», а майно, що належало організаторам акції 24 листопада 2013 року. При цьому було вивезено майно і Чернігівської міської молодіжної громадської організації «Центр прогресивної молоді «Апельсин», інших організацій, що знаходилося у парку імені Попудренка після проведеної напередодні, 24 листопада 2014 року, абсолютно мирної громадської акції без жодного випадку порушення правопорядку. Хіба, що у вечорі група осіб біля 21-00 група молодиків спортивної зовнішності у кількості 15-20 осіб вірогідно «тітушок» або співробітників міліції у цивільному намагалася спровокувати сутичку, але після фотографування цих осіб і перемовин з ними розійшлися.
Наступного дня присутнім там представникам громадськості Світлані Жимолостевій, Сергію Соломасі, Володимиру Сергієнку, Станіславу Тавлую, які лише охороняли майно, що залишилося після проведеної напередодні акції, представниками виконавчої служби не було ні зачитано, ні надано копії рішення виконавчої служби про знесення намету і конфіскації майна. Крім того, не було складено акту про вилучення цього майна і не зроблено його опис. До того ж у грубій формі працівниками міліції не допустили до майна його власників – представника молодіжної організації «Апельсин» Ірину Черенько. Хоча я особисто наполягав на цьому перед правоохоронцями і судовими виконавцями. Однак вони, зокрема міліцейський полковник Сергій Бриль, якому я особисто публічно показав посвідчення кореспондента газети «Сіверщина», ніяк не реагували на мої вимогу і звернення почекати хоча б 5 хвилин щоб прибули власники майна і представники партії «Демократичний Альянс», які збиралися самі забрали належне їм майно. Однак, правоохоронці тільки здійснювали відеозапис того що відбувається з декількох камер і на мої звернення не реагували. Більш того, прозвучала команда: «Начінайте!».
Під час навали на нас невідомих осіб у цивільному, Станіслав Тавлуй зробив спробу у знак протесту облити себе рідиною за запахом схожим на пальне, після цього був затриманий бійцями «Беркутом» з застосуванням сили і притягнений до судового переслідування за хуліганство. Водночас інших присутніх біля намету міліція відсторонила від майна суцільним кордоном без застосування грубої сили. З цього потім перед ЗМІ навіть цинічно хизувався міліцейський генерал Михайлик О.Г. Звісно, ні мене, ні Світлану Жимолостову не били ногами, кийками, а просто відтягли від залишок намету за руки «беркутівці».
4. Всі ці дії органів правопорядку, виконавчої служби здійснювалися демонстративно, зухвало і фіксувалися представниками ЗМІ, а потім широко висвітлювалися, зокрема на кабельному каналі «Дитинець», який належить народному депутату Владиславу Атрошенку. До речі, останній входив до фракції Партії регіонів. Це здійснювалося вірогідно з метою залякування громадян, які були незгодні з порушенням їх прав на мирний протест проти політики режиму Азарова-Януковича. Саме так можна розцінити провокаційні відмови зустрітися з постраждалими євромайданівцями міського голови Олександра Соколова («А с кєм там разгаварівать» - повідомила одна з місцевих газет), хоча до нього неодноразово зверталися, зокрема і письмово, як самі постраждалі, громадські організації, так і сотні чернігівців.
5. Натомість, під загальним кураторством вірогідно заступника голови ОДА Миколи Стрільця та його «право рукою» Юрієм Музикою, в місті Чернігові поступово нагніталося протистояння між прихильниками євроінтеграції і начебто «тітушками» на чолі яких на більшості публічних заходах була посадова особа міськвиконкому, регіоналка Людмила Скоробагатько.
6. На мою думку піком цього протистояння були події 25 січня 2014 року коли о 12-00 після Народного Віча на Красній площі відбулося масове силове протистояння між правоохоронцями, підсиленими місцевими «тітушками», з одного боку та протестувальниками на чолі з народними депутатами О. Ляшком, В. Дубілем і С. Аверченко з іншого. Це протистояння закінчилося сутичками, затриманням шістьох осіб, застосуванням невідомими особами світло-шумових гранат, а також встановленням намету народного майдану навпроти приміщення Чернігівської ОДА.
7. Символічно, що події 25 січня 2014 року біля Чернігівської ОДА чомусь були чи головним аргументом для колегії суддів при ухвалі від 6 лютого 2014 року Київським апеляційним адміністративним судом по справі № 825/4330/13-а по апеляційній скарзі низки громадських організацій на рішення від 23 листопадам Чернігівського окружного адміністративного суду про заборону проведення мирних масових зібрань у період з 23 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року. Цитую за текстом рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року: «…у зв’язку з подіями в приміщенні Чернігівської облдержадміністрації, що мали місце 25 січня 2014 року і суперечать суті мирного зібрання, колегія суддів вважає, що позов є обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають».
Отже, декому було вкрай потрібно спровокувати сутички біля ОДА 25 січня 2014 року щоб потім виправдати перед судом незаконні дії посадових осіб, спрямовані на перешкоджання збоку органів влади проведенню масових зборів, тобто порушення конституційних прав громадян України, за порушення яких передбачено покарання за ст. 340 ККУ.
Безумовно, події, що відбувалися після 21 листопада 2013 року, чітко координувалися з єдиного центру. Адже аналогічні дії органів влади і антиукраїнських сил здійснювалися в багатьох містах України, зокрема у Києві, Львові.
Сергій Соломаха
Лист Чернігівського міського відділу УМВС за підписом Парфентьєва В.М. за № 526 від 23.11.2013 р. до Чернігівського міського голови О.В. Соколова:
Повідомлення Чернігівської міської ради обласною організацією партії «Руський блок» про проведення 22 листопада 2013 року на Красній площі акції на підтримку вступу до Митного союзу
Повідомлення Чернігівської міської ради обласною організацією партії «Демократичний альянс" про проведення мирної, безстрокової акції під назвою "Я обираю ЄС!" з 22 листопада 2013 року біля будівлі Чернігівської обласної державної адміністрації
Повідомлення Чернігівської міської ради обласною організацією Народного Руху України про проведення 22 та 24 листопада 2013 року мітингу та пікетування Чернігівської обласної державної адміністрації акції протести проти рішення Уряду України "Про припинення підготовки укладання угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом"
Підготовка революції-2013-2014 повинна розглядатися не як діяльність Європи, Росії, соціологізованого українського суспільства чи політичних партій (владних та опозиційних), а як діяльність клубів, молодіжних рухів та нових медіа і соціальних мереж. Здебільшого в інтелектуальних клубах та молодіжних рухах визріла українська революція. Ці рухи безпосередньо здійснили підготовку революції, взяли в ній участь, стали за захист країни у війні та продовжують рухати революцію в умовах спротиву їй контрреволюційних сил.
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
