 20 років тому – 17 березня 1991 року відбувся перший «референдум СРСР», який навіть фактом свого проведення показав, що СРСР, як комуністична імперія, приречена.
На всенародне голосування (референдум) СРСР було винесене питання: «Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза Советских Социалистических Республик как обновленной федерации равноправных суверенных республик, в которой будут в полной мере гарантироваться права и свободы человека любой национальности?»
Отже, мова на «референдумі СРСР» йшла про створення замість міждержавного утворення, а «федерації республік», на зразок теперішньої Російської Федерації.
Чи підтримали громадяни СРСР таке «сохранение СССР»?
Судіть самі.
Не брали участь у «референдумі СРСР» шість радянських республік, а саме: Вірменська, Грузинська, Естонська, Латвійська, Литовська, Молдавська. В цих республіках «референдум СРСР» проводили тільки деякі місцеві ради, трудові колективи, громадські об’єднання, командування військових частин. Головна причина: небажання комуністичної влади отримати негативний результат.
Українські комуністи діяли вигадливіше і винесли на цей референдум додаткове питання: «Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?» та приклали не аби які зусилля, щоб українці голосували на підтримку обох питань: «ДА–ТАК».
Майже аналогічна ситуація була і в Російській Федерації. Тут одночасно провели ще й референдум з питанням: «Считаете ли Вы необходимым введение поста Президента РСФСР, избираемого всенародным голосованием?»
До речі, 52,45% росіян, що мали право голосу, або 69,85% від тих хто взяли участь у голосуванні, підтримали введення поста Президента РРФСР.
В Казахській РСР голосування на «референдумі СРСР» проводилося взагалі іншому питанню: «Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза ССР как Союза равноправных суверенных государств?» Отже, у Казахстані, не про яку «оновлену федерацію» на референдумі 17 березня не згадували.
Офіційні результати «референдуму СРСР» були такими.
У списки для голосування внесено 185 647 355 осіб; участь у голосуванні взяли 148 574 606 осіб, або 80,0 відсотків. За збереження СРСР як «федерації республік» висловилися - 113 512 812 осіб або 76,4%; проти - 32 303 977 або 21,7%; недійсними визнано – 2 757 817 бюлетенів або 1,9 відсотка. «Найгірший» результат серед союзних республік виявився в Українській РСР – 70,2% (від 16,4% у Львівській до 87,9% у Хмельницькій області), проти 28,0%.
Не відстали від українців і росіяни – 71,3%, проти – 26,4%. Третіми були білоруси – 82,7%, проти 16,1 відсотка. Азійські учасники «референдуму СРСР» традиційно показали результат, що перевищував 90 відсотків. Рекорд підтримки створення «федерації республік» отримано у Туркменській РСР – 97, 9%, проти 1,7 відсотків. У найбільших містах СРСР за «федерацію республік» проголосували таким чином: у Києві - 44,6% від тих хто взяв участь у голосуванні, у Свердловську – 49,34%, у Москві – 50,02% (або 33.98% від тих, що мають право голосу), у Ленінграді – 50,54%,
Якщо врахувати, що у «референдумі СРСР» не брали участь 6 з 15 республік, українці підтримали ще й Декларацію про державний суверенітет України, казахи голосували за інше питання, а в Росії вирішили всенародно обирати власного президента, то треба визнати, що референдум за збереження СРСР провалився. Вже з 2 квітня 1991 року внаслідок так званої «павлівської» грошової реформи, спрямованої начебто на заморожування нетрудових доходів спекулянтів, корупціонерів, тіньового бізнесу та зупинення інфляції в СРСР, відбулося підвищення майже втричі роздрібних цін у державній торгівлі, що свідчило про розвал економіки СРСР, а отже і держави. Сергій Соломаха
|
