 19 жовтня в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського проведено круглий стіл до 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української гельсінської групи).
У заході взяли участь студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, історики, музейники, учасники визвольної боротьби 1989-1991 років Валерій САРАНА, Василь ЧЕПУРНИЙ, Анатолій ШАЦЬКИЙ.
Організатори: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського, Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.
Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, модератор заходу, директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, наголосив: «Сьогоднішнє зібрання на честь 40-річного ювілею визначної української правозахисної організації та її наступників, Української гельсінської спілки та Української республіканської партії, є важливим приводом не тільки згадати минуле, а також замислиться над питанням: «Чи все ми робимо зараз для того, щоб були захищені наші особисті права і свободи, суверенітет і територіальна цілісність України».
Володимир ГАВРИЛОВ, заступник директора Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського з навчальної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, доцент, підкреслив: «Кинути виклик системі, тобто комуністичному тоталітарному режиму, діяти легально, знаючи, що тебе репресують – справжній подвиг правозахисників, українських патріотів».
Тамара ДЕМЧЕНКО, доцент кафедри історії України Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, розповіла про діяльність Української гельсінської групи і нагадала: «Її члени вистояли під надпотужним тиском комуністичного режиму і УГГ єдина, хто не заявив про самороспук. Ціна: всі були репресовані – пройшли через в’язниці, божевільні, з них четверо загинули, а п’ятьох позбавили громадянства, відправивши на Захід».
Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про наступників УГГ – Українську гельсінську спілку (1989-1990 рр.) і Українську республіканську партію (1990-1992), які зробили вагомий внесок у відновленні Української держави та її демократичного розвитку з 24 серпня 1991 року: «Наш легендарний земляк з села Хрипівка Городнянського району Левко Лук’яненко – автор Акту проголошення незалежності України».
Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, окреслив роль і значення Української гельсінської групи та її наступників у відновленні Української держави в 1991 році, наголосивши: « Її діячі, які безпосередньо діяли у всіх правозахисних, просвітницьких і громадсько-політичних організаціях, розповсюдили демократичному русі та суспільстві ідеї та знання, які його мобілізували і привели до перемоги».
Він познайомив в учасників із світлинами того часу, які наочно показали участь українських патріотів на Чернігівщині у боротьбі за незалежну, демократичну Україну.
 Анатолій ШАЦЬКИЙ, член Української гельсінської спілки (1990 р.), член РУХу (1990-1992), член Української республіканської партії (1990-1992 рр.), депутат Чернігівської районної ради Чернігівської області 6-го скликання, зауважив: «З 30 членів Чернігівської філії УГС живі тільки троє, а на захід за станом здоров’я зміг прийти тільки я».
Він представив учасникам заходу і передав Чернігівському історичному музею імені В.В. Тарновського: 1) оригінали документів:
— газета Української гельсінської спілки «Неспокій» за лютий 1990 року, № 2;
— бланк заяви на вступ до Української гельсінської спілки Щітка Олександра Миколайовича з Ніжина за особистою рекомендацією Левка Лук’яненка від 18 листопада 1989 року;
— «Протокол установчих зборів організації Української республіканської партії», місто Чернігів, від 7 травня 1990 року;
2) диктофон, яким у 1989–1991 роках користувався під час заходів для запису виступів Левко Лук’яненко і члени чернігівських організацій УГС, РУХу, УРП.
Анатолій Олексійович привернув увагу учасників до такої і особливо в наш час актуальної проблеми: «Агентура комуністичної КГБ намагалася стравлювати представників різних народів, розпалювати міжнаціональну ворожнечу, наприклад українців і євреїв. УГС, РУХу, УРП, всі справжні українські патріоти жорстко боролися проти цього і перешкодили провокаторам. В єдності наша сила».
Валерій САРАНА, голова Чернігівського РУХУ (1990–1992), поділився спогадами про обставини знайомства з Левком Лук’яненком і побажав організаторам й надалі організовувати таки зустрічі за участю учасників боротьби тих часів.
Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України
|
