 Російська Православна Церква в Україні, або еталон лукавства
Дорогі у Христі браття і сестри, в ці неспокійні дні для нашої держави Церква має підтримувати свою паству і відкрито визначитись на чиєму вона боці – за Україну, чи за агресорів з Росії.
Українська Православна Церква Київського Патріархату одразу чітко визначилась за підтримку батьківщини України.
Українська Православна Церква Московського Патріархату і по нинішній день не може чітко і одноголосно визначитись чи підтримує Україну, державу в якій вони живуть і служать, чи підтримують державу агресора – Росію і терористичні об’єднання сепаратистів. Ця ситуація розкриває нам що однодумності і соборності в цьому питанні в них нема.
Навіть сама назва цієї Церкви вже є лукавством, особливо за нинішніх обставин, називаючи себе Українська Православна Церква і не підтримуючи Україну. Вони мали б і називатись відповідно - Російська Православна Церква в Україні.
Нещодавно читаючи місцеву газету «Наше слово» знайшов цікаву статтю Анатолія Фурмана, в якій написано – «Першим у міській Свято-Троїцькій церкві пройшов молебень за єдину і незалежну Україну, за мир, любов і злагоду у нашій державі.» Прочитавши це, виникло питання, а чому представники Московського Патріархату Менського округу так довго очікували, щоб помолитись, бо неспокій і загроза в нашій державі вже майже рік? Натомість представники Української Православної Церкви Київського Патріархату з перших днів майже кожного богослужіння возносять подібні молитви до Бога.
Називаючи себе канонічними, треба про канони не тільки балакати, але знати їх і дотримуватись. Передача в 1686 році канонічної юрисдикції від Константинопольської Патріархії Київської митрополії під юрисдикцію Московського Патріархату буквально через рік, в 1687 році, було засуджено і визнано як акт симонії, тобто хабарництва,- неканонічне, протиправне і невідповідне християнству.
Патріарший і Синодально-Канонічний Томос, виданий Царгородським Патріархом Григорієм 13 листопада 1924 року, підтверджує, що жодних, канонічних прав на Київську митрополію Московський Патріархат не мав і не має.
Ті представники Московського Патріархату які задурюють голови людей і переконують заново здійснювати таїнства та обряди , повторюючи їх, грішать самі і людей підбурюють бути співучасниками цього гріха.
Російські терористичні об’єднання сепаратистів вбивають Українських воїнів, а представники Московського Патріархату їх хоронять. Представникам Київського Патріархату в місті Мена пропозиції поховання місцевих воїнів України не надходило.
Представники Московського Патріархату, отримавши нагороди від Путіна, такі як - митрополит Онуфрій, предстоятель Української Православної Церкви Московського Патріархату, Агафангел, митрополит Одеський і Ізмаільський, Іларіон, митрополит Донецький і Маріупольський, Сергій, митрополит Тернопільській і Кременецький, митрополит Павло, намісник Київо-Печерської лаври, митрополит Августин, головний духівник Зброїних Сил і міліції України та багато інших, якщо вони є патріотами України, то в умовах російської агресії та окупації Криму мали б публічно відмовитися від своїх кремлівських нагород, як патріарх Філарет відмовився приймати нагороду від Януковича.
Якщо їм цяцьки від Путіна дорожчі – то нехай і скажуть українському народу, який зробить висновок, хто є хто.
Отець Володимир ШЕМЕНДЮК,
настоятель Свято-Георгієвського храму
місто Мена
|
